Кримінальне право та процес. Злочини, їхні види

Кримінальне право як галузь права

Кримінальне право - одна їх фундаментальних галузей права - система норм, які визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і які види покарання повинні застосовуватися до осіб, що ці діяння заподіяли.

Основним джерелом кримінального права України є Кримінальний Кодекс України.Кримінальний Кодекс складається з 2 частин: Загальної та Особливої.

У Загальній частині Кримінального кодексу представлені норми загального значення, які визначають основи кримінальної відповідальності, надають поняття злочину, визначають види і межі покарання за злочини, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання та ін.

В Особливій ​​частині Кримінального кодексу визначається кримінальна відповідальність за окремі злочини.

Важливо пам'ятати, що тільки Кримінальним Кодексом те чи інше діяння може бути віднесено до злочинів.

Злочин

Злочином є передбачене Кримінальним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Не є злочином дія або бездіяльність, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але що через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто таке що не завдало і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Види злочинів

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.

Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачено одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи з строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Крім того, злочин може бути закінченим або незакінченим.

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої ​​частини цього Кодексу.

Незакінченим злочином є приготування до злочину та замах на злочин.

Приготуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.Приготування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої ​​частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, не залежних від її волі.Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, не залежних від її волі.Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, не залежних від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Злочин може бути скоєно групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією

Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо в ньому брали участь декілька (дві або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Склад злочину

Склад злочину - сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.

Склад злочину складається з наступних елементів:

• Об'єкт злочину: суспільні відносини (власне об'єкт злочину), предмет злочину;потерпілий від злочину.
• Об'єктивна сторона злочину: суспільно небезпечне діяння;злочинні наслідки;причинний зв'язок між діянням і наслідками;місце;час;спосіб;обстановка;знаряддя;засоби вчинення злочину.
• Суб'єкт злочину: фізична особа;осудність;вік кримінальної відповідальності;ознаки спеціального суб'єкта.
• Суб'єктивна сторона злочину: вина;мотив;мета;емоційний стан.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність в діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність.

Кримінальний процес

Кримінальний процес (Кримінальне провадження) - це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів попереднього розслідування, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю і покаранню винних і недопущенню покарання невинних.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального Кодексу України та інших законів України.

Набули чинності зміни до законодавства про кримінальні проступки

1 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», за яким кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки та злочини.

Кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.

Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальним проступком є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.

Тяжким злочином є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.