Хто може бути присяжним
Списки присяжних формують органи місцевого самоврядування (місцеві ради), в порядку, передбаченому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» .Для цього територіальне управління Державної судової адміністрації України має звернутися з поданням до відповідної місцевої ради.Місцева рада формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам Закону і дали згоду бути присяжними.
Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.
Вимоги, яким повинна відповідати кандидатура присяжного зводяться до наступних:
- громадянин України
- досяг 30 років
- постійно проживає (зареєстрований) на території, на яку поширюється юрисдикція суду.
Крім того, не можуть бути присяжними громадяни:
- визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
- які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
- які мають не зняту чи не погашену судимість;
- народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
- громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
- особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.
Також, за їх власною заявою, звільняються від виконання обов'язків присяжного:
- особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного або молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;
- керівники і заступники керівників органів місцевого самоврядування;
- особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
- інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.
Відсторонити присяжного можна і в ході судового розгляду (ст. 390 КПК ).Таке рішення може бути прийнято, якщо останній не виконує своїх обов'язків або є обґрунтовані підстави вважати, що присяжні не неупереджені.Рішення про відсторонення присяжного приймається в нарадчій кімнаті, більшістю від складу присяжних.У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд триває.У разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного і судовий розгляд починається з початку.
Виклик і відбір присяжних
Відразу обмовимося, що згідно зі ст.31 КПК суд присяжних може розглядати справу в суді першої інстанції, якщо за вчинення злочину, в якому обвинувачується підсудний, передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення і сам обвинувачений подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних.До складу такого суду входять два професійних судді і троє присяжних.
Для судового розгляду автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, відбираються сім присяжних.
Письмовий виклик повинен бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка отримала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
На підставі цього письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.Відмова роботодавця розцінюється як неповага до суду і тягне за собою адміністративну відповідальність згідно зі ст.185-5 КУпАП і в вигляді штрафу в розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн.).
Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді.
Кожен з присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, і заявити собі самовідвід.
В ході відбору присяжних головуючий з'ясовує, чи немає підстав, що перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними або письмовими заявами.
Для з'ясування обставин, які можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть задавати присяжним відповідні питання.
Кожному з присяжних учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених КПК.Зокрема, якщо присяжний брав участь у справі в якості свідка, перекладача, експерта, якщо він або його родичі зацікавлені в результаті розгляду і т. д.
Якщо в результаті такого відбору присяжних залишилося більше, ніж це необхідно, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, які не були звільнені або відведені від участі в розгляді справи.Якщо ж в результаті присяжних залишилося менше необхідного для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних.Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до винесення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді.
Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим, та приймають присягу, текст якої зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.
Права і гарантії присяжних в Україні
Потрібно сказати, що на присяжних поширюються гарантії незалежності та недоторканності суддів, встановлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.Крім того, їх праця оплачується в порядку, встановленому КМУ, відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету.
На весь час виконання обов'язків у суді за місцем основної роботи за присяжним зберігаються всі гарантії та пільги, а час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу.Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.
В ході розгляду присяжний має право:
- брати участь в дослідженні всіх відомостей і доказів в судовому засіданні;
- робити нотатки під час судового засідання;
- з дозволу головуючого задавати питання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
- просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Обов'язки присяжного
У той же час, присяжний зобов'язаний:
- правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, яке підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого надати необхідну інформацію про себе;
- дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
- не виходити з залу судового засідання під час судового розгляду;
- не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, по суті кримінального провадження та процесуальних дій, здійснюваних під час нього;
- не збирати відомості, що стосуються кримінального судочинства, поза судовим засіданням;
- не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
Винесення рішення судом присяжних
Нарадою суду присяжних керує голова, який послідовно ставить на обговорення питання, які вирішуються судом при винесенні вироку, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
Всі питання вирішуються простою більшістю голосів.При цьому, головуючий голосує останнім.Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого.В цьому випадку голос тих, що утрималися, додається до голосів, поданих за рішення, яке є більш сприятливим для обвинуваченого.
Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а долучається до матеріалів виробництва і є відкритою для ознайомлення.
У разі, коли серед більшості складу суду, який прийняв рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складанні судового рішення.
Читайте також:
- Адміністративні порушення
- Амністія в Україні. Хто може бути звільнений від відбування покарання?
- Захист майна та самооборона
- Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- Кримінальне право та процес. Злочини, їхні види
- Надзвичайний або військовий стан: коли, як і на скільки?
- Національна гвардія України: повноваження, права та обов’язки
- Національна поліція. Повноваження і права громадян
- Права і обов'язки громадян під час мобілізації
- Спілкування з правоохоронними органами
- Судимість, її наслідки. Погашення і дострокове зняття судимості
- Що треба знати про хабар?
- Як знайти управу на "гучних" сусідів?
- Як повернути вкрадений телефон