про твої права

Цивільно-правовий договір або трудовий договір: що вигідніше?

Цивільно-правовий договір з фізичною особою вже давно є одним з найпопулярніших складових механізму оптимізації податків і витрат на оплату праці. Однак для того щоб правомірно застосовувати його в своїй діяльності, роботодавець повинен обов'язково врахувати ряд правил. Простоправо розповідає про договори цивільно-правового характеру (ЦПХ).


Короткий зміст і посилання по темі

  1. Відмінність цивільно-правового договору від трудового договору
  2. Зразок цивільно-правового договору

Відмінність цивільно-правового договору від трудового договору

Нагадаємо, що згідно з ст.21 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні  для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відносини між працівником і його роботодавцем регулюються нормами трудового права. Основним нормативним актом у цій сфері є Кодекс законів про працю.

Цивільно-правовим договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного Кодексу України - ЦКУ).

Відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини між виконавцем і замовником за цивільно-правовим договором регулюються нормами Цивільного Кодексу України. Як правило, таким договором є договір про надання послуг чи виконання робіт, в залежності від предмета договору.

При роботі згідно з трудовим договором:

  • відносини між працівником і роботодавцем регулюються Кодексом законів про працю та іншими актами трудового законодавства, галузевими та регіональними угодами, а також колективним договором;
  • працівник виконує роботу за трудовою угодою самостійно;
  • працівник приймається на роботу (посаду), включену до штатного розпису підприємства для виконання певної роботи (функції) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою;
  • укладення трудового договору, як правило, оформляється наказом роботодавця про прийом працівника (за його заявою) на роботу;
  • працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку;
  • роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці та соціальні гарантії необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При виконанні робіт (наданні послуг) за цивільно-правовим договором:

  • відносини між сторонами регулюються нормами Цивільного Кодексу України;
  • оплачується не процес праці, а його результат;
  • виконавець за договором може передоручити її виконання іншим особам (субпідрядникам);
  • результат визначається по закінченні роботи;
  • результат оформляється актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг);
  • оплата проводиться на підставі актів;
  • фізична особа, яка виконує роботу (надає послуги), не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, господарювання домовляється свою роботу і виконує її на власний ризик;
  • особа, яка виконує роботу, не має гарантій, наданих працівникам трудовим законодавством (оплата лікарняного, відпустки і т.п.)

Також в Держпраці підкреслили, що за трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник», його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.

Предметом трудового договору є процес праці - виконання роботи з певної спеціальності, кваліфікації, посади, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконанням іншим. Працівник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку. Оплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць. Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов'язковими норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством, зокрема, мінімального розміру заробітної плати, норм оплати, а також про гарантії для працівників на оплату відпусток і в інших випадках.

Проте в договорі підряду / цивільно-правової угоди будь-які гарантії при укладенні такого виду договору Цивільним кодексом не передбачено. За договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони. Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник / виконавець робіт не зобов'язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.

За договором підряду сторони рівноправні і замовник не зобов'язаний забезпечувати належні і безпечні умови праці (глави 61 і 63 ЦК). ЦК України не встановлює будь-яких вимог до замовника по створенню безпечних і нешкідливих умов праці. Слід зазначити, що за цивільно-правовим договором працівник самостійно організовує процес роботи, сам виконує її і відповідає за неї. Працівник за договором такого характеру є незахищеним і позбавлений будь-яких соціальних гарантій. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування підрядників від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності або загибелі, здійснюється добровільно. Договір підряду припиняється у зв'язку з виконанням обумовленої при його укладанні роботи, про що складається акт приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Від себе ж додамо, що відсутність у виконавця за цивільно-правовим договором обов'язку підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві означає його право виконувати роботу в будь-який зручний для нього час, не прив'язуючись до робочого часу роботодавця, організовувати своє робоче місце де завгодно, і як завгодно. Що стосується відсутності соціальних гарантій, то виконавець за договором, який має статус фізичної особи-підприємця або самозайнятої особи підлягає обов'язковому державному соціальному страхуванню з обов'язком перерахуванням страхових внесків та отримання, надалі, соціальних послуг і виплат (пенсії, допомоги по тимчасовій втраті працездатності і т . Д.).

Таким чином, вибір форми оформлення відносин з роботодавцем за громадянином, з урахуванням всіх перерахованих вище відмінностей, переваг і недоліків кожного.

Зразок цивільно-правового договору





Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Корисні статті з даної тематики