про твої права

Трудовий договір в Україні

Prostopravo.com.ua знайомить читачів з трудовим (тимчасовим і терміновим) договором працівника з директором підприємства. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. У статті ви дізнаєтеся про види трудового договору, порядок укладання, розірвання трудового договору, зможете скопіювати і завантажити приклад і бланк договору.

Путівник за статтею

  1. Про трудовий договір і його форми
  2. Про випробувальний термін
  3. Про види трудового договору
  4. Про контракт
  5. Строковий трудовий договір
  6. Бланк трудового договору
  7. Додаткова угода до трудового договору (зразок)
  8. Підстави для розірвання трудового договору в Україні

    8.1 Підстави для припинення трудових відносин

    8.2 Звільнення за згодою сторін

    8.3 Звільнення в зв'язку з закінченням терміну

    8.4 Відмова працівника від продовження роботи на новій місцевості або на інших умовах

    8.5 Звільнення в зв'язку зі вступом вироку в законну силу

    8.6 Звільнення на підставах, передбачених контрактом

  9. Трудовий або цивільно-правовий договір з працівником?
  10. Зразок цивільно-правового договору
  11. Трудовий договір з ФОП
Відео путівник
Трудовий договір в Україні: зразок, порядок укладання та розірвання

Трудовий договір в Україні: зразок, порядок укладання та розірвання

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Про трудовий договір і його форми

Так, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися за угодою сторін.Сфера застосування контракту визначається законами України.

Сторонами трудового договору є працівник і власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа.

Про умови укладення трудового договору слід зазначити, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов'язковим у наступних випадках:

  1. при організованому наборі працівників;
  2. при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
  3. при укладенні контракту ;
  4. у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;
  5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
  6. при укладенні трудового договору з фізичною особою;
  7. в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, і повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, якій було запропоновано роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Подання трудової книжки обов'язково при укладанні трудового договору і навіть якщо наймачем є фізична особа.

Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.

Варто відзначити, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Крім того, військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред'являють військовий квиток.Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.

Доцільно зазначити, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання в порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 N 260, в редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2010 N 320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 за N 554/5745.

Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).

Слід зазначити, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

  1. роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
  2. ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором;
  3. визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
  4. проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.

Доцільно звернути увагу на те, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Про випробувальний термін

Також необхідно відзначити, що Кодекс законів про працю України передбачає, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування.Метою випробування є перевірка відповідності працівника роботі, що йому доручається.

Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийомі на роботу:

  • осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби;
  • інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Випробування не встановлюється також при прийомі на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації - шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Разом з цим слід зазначити, що якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, термін випробування може бути продовжений на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Працівник вважається таким, що витримав випробування, якщо строк випробування закінчився, а він до закінчення строку не був звільнений з роботи.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

При цьому, звільнення працівника за результатами випробування повинно бути оформлено наказом власника або уповноваженого ним органу.У наказі обов'язково робиться посилання на статтю 28 Кодексу законів про працю України.

Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Про види трудового договору

Доцільно зазначити, що законодавство про працю передбачає види трудового договору в залежності від терміну.

Так, в залежності від терміну трудовий договір може бути:

  1. безстроковим, що укладається на невизначений термін;
  2. на певний термін, встановлений за погодженням сторін;
  3. таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Крім того, слід зазначити, що законодавство про працю передбачає укладання трудових договорів про тимчасову і сезонну роботи.

Трудові договори про тимчасову роботу укладаються з працівниками прийнятими на роботу на термін до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), - до чотирьох місяців.У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу зазначається, що даний працівник приймається на тимчасову роботу, або зазначається строк його роботи.

Про укладення трудових договорів про сезонну роботу, слід зазначити, що сезонними вважаються роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців.Порядок організації сезонних робіт регулює, зокрема, Положення про порядок організації сезонних робіт, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р N 578.

Про контракт

Контракт є особливою формою трудового договору. Більше інформації про трудовий контракт читайте тут .

Строковий трудовий договір

Строковий трудовий договір може бути укладений тільки в тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін.Це означає, що якщо немає підстав для укладання строкового трудового договору, з працівником повинен бути укладений безстроковий договір.Якщо з працівником за його згодою все ж був укладений строковий трудовий договір, хоча для цього не було підстав, в разі звернення працівника до суду такий договір може бути визнаний безстроковим.

Підставами для укладання строкового трудового договору відповідно до статті 23 КЗпП:

  • характер виконуваної роботи;
  • умови виконання роботи;
  • інтереси працівника;
  • інші випадки, передбачені законодавчими актами.

Характер виконуваної роботи.Трудовий договір укладається на певний термін, коли це обумовлено характером роботи, тобто вона така, що не може виконуватися постійно.Це може бути сезонна або інша робота, яка виконується протягом певного часу.Термін трудового договору в цьому випадку може визначатися відразу, а може бути обумовлений закінченням виконання роботи.

Умови виконання роботи.Строковий трудовий договір може укладатися також тоді, коли робота сама по собі не є терміновою, але працівник не може бути прийнятий на неї безстроково з урахуванням певних обставин, наприклад, якщо працівник приймається для заміни тимчасово відсутнього працівника.В цьому випадку в наказі про прийняття на роботу зазначається, що працівник приймається за строковим трудовим договором, а сам термін прив'язується до певної події, наприклад, до виходу на роботу основного працівника.

Строковий трудовий договір, укладений в інтересах працівника.Якщо з певних причин особистого чи сімейного характеру працівник не може працювати постійно, він може попросити роботодавця про укладення строкового трудового договору.У такому випадку термін трудового договору визначається за взаємною згодою роботодавця і працівника.У наказі обов'язково має бути зазначено, що трудовий договір укладається в інтересах працівника.Про це повинно бути також зазначено і в заяві про прийняття на роботу.

Строковий трудовий договір укладається також у випадках, передбачених законодавчими актами.Так, ряд законів України передбачають укладення з певними працівниками контракту - особливої ​​форми строкового трудового договору.

Працівники, прийняті за строковим трудовим договором, мають ті ж права, що і працівники, які працюють безстроково.Зокрема, на них повністю поширюється право на щорічну відпустку, а також на всі інші види відпусток, включаючи щорічні додаткові відпустки, всі види соціальних відпусток, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, відпустки без збереження заробітної плати тощо.

На «термінових» працівників в обов'язковому порядку ведуться трудові книжки.При цьому запис про прийом на роботу не повинен містити вказівки про строковий характер трудового договору.

Відповідно до статті 26 КЗпП випробування при прийомі на роботу не може встановлюватися для осіб, з якими укладається строковий трудовий договір на строк до 12 місяців.

Після закінчення терміну трудового договору при необхідності він може бути продовжений.Для того, щоб таке продовження було законним, має бути виконано дві умови:

  • працівник дає згоду на продовження терміну трудового договору;
  • для продовження терміну трудового договору є підстави, передбачені статтею 23 КЗпП (характер виконуваної роботи, умови її виконання, інтереси працівника або вимоги законодавства).

Наприклад, строковий трудовий договір, укладений на час перебування основного працівниці у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, може бути продовжений на час її перебування у відпустці по догляду за дитиною.Для цього працівник, прийнятий за строковим трудовим договором, повинен написати заяву, на підставі якої видається відповідний наказ.У наказі зазначається підстава продовження терміну трудового договору і вказується його новий термін.

Бланк трудового договору

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 8 червня 2001 р. № 260

 

ЗРАЗОК 

 

Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю

Місто ____________________ 

"___" _______________ 200_ р. 

 

Прізвище ___________________________________

Ім'я _______________________________________

По батькові ________________________________,

Рік народження _____________________________

Місце роботи, посада (для фізичної особи, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг) ___________________________________________

___________________________________________

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку у паспорті) __________________________________________

Для фізичної особи - підприємця

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку у паспорті) __________________________________________

Місце проживання __________________________

Паспорт: серія, номер, яким органом і коли виданий

__________________________________________

__________________________________________,

іменований далі Фізична особа, з одного боку, і

Прізвище __________________________________

Ім'я ______________________________________

По батькові ________________________________, 

Дата народження ___________________________

Вид діяльності (професія) ____________________

Останнє місце роботи _______________________

Місце проживання __________________________

Паспорт: серія, номер, яким органом і коли виданий _______________________

___________________________________________

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку у паспорті) ___________________________________________, 

іменований далі Працівник, з другого боку, уклали між собою цей трудовий договір про таке:

  1. Цей договір є: (потрібне підкреслити)
    безстроковим, що укладається на невизначений строк;
    на визначений термін, установлений за погодженням сторін

___________________________________________;
                     (указати строк дії договору) 

таким, що укладається на час виконання певної роботи

____________________________________________
                       (указати строк виконання роботи) 

  1. Працівник зобов'язаний виконувати ____________
                                                 (зазначаються докладні 

________________________________________________
характеристики роботи продавця, водія, секретаря, садівника, няньки 

_________________________________________________________
тощо та вимоги до рівня її виконання: за обсягом виробництва (робіт), 

__________________________________________________________
якістю виконання робіт, рівня виконання норм та нормованих завдань,

__________________________________________________________
дотримання правил з охорони праці; строків її виконання) 

  1. Фізична особа зобов'язується:

оплачувати працю Працівника у розмірі ____________________ грн. на місяць.

Розмір заробітної плати визначається за згодою сторін, але не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати; 

забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці для виконання прийнятих Працівником зобов'язань, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці, надавати необхідний інвентар, робочий одяг.

  1. Час виконання робіт установлюється з ________

____________________________________________
(указується час початку та закінчення робочого дня) 

При розподілі робочого дня на частини зазначається тривалість кожної з частин та перерва між ними. Наприклад, з 8,00 годин до 12.00 годин та з 17.00 годин до 20.00 годин. Розподіл робочого дня на частини можливий і в ході виконання трудового договору, про що складається відповідне доповнення до цього договору.

При цьому сторони мають право встановлювати сумарний облік робочого часу за певний період (місяць, квартал тощо). Тривалість робочого часу не повинна перевищувати у вибраному періоді нормальну тривалість робочого часу з розрахунку 40 годин на тиждень.

  1. Вихідні дні надаються ________________

_______________________________________
  (указуються відповідні дні тижня) 

За згодою сторін конкретні вихідні дні можуть змінюватися, про що сторони сповіщають одна одну не пізніше ніж за два дні.

Робота у вихідні, святкові та неробочі дні допускається тільки за згодою Працівника і підлягає компенсації відповідно до чинного законодавства.

  1. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки та час її надання ____________

______________________________________

______________________________________
(указується тривалість, початок та закінчення відпустки) 

Тривалість щорічної оплачуваної відпустки не може бути менш як 24 календарні дні.

  1. При вирішенні питань, не передбачених цим договором, сторони керуються загальними нормами законодавства про працю України.
  2. Трудовий договір набирає чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у договорі, але не пізніше дня фактичного допущення працівника до роботи.
  3. Трудовий договір повинен бути зареєстрований Фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою) у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
  4. Спори з виконання умов трудового договору розглядаються судом. У такому самому порядку розглядаються спори про визнання трудового договору недійсним, якщо він був укладений, наприклад, без наміру виконувати передбачені в ньому обов'язки (фіктивний трудовий договір).
  5. Заробітна плата працівника підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством.
  6. Працівники, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Сплата єдиного внеску провадиться у розмірах і порядку, визначених законодавством.
  7. Підстава для пільг з оподаткування та інших пільг ______________________ 

_____________________________________________________________________
                      (указати відомості про кількість дітей, утриманців, інші підстави) 

  1. Трудовий договір складений у трьох автентичних примірниках, один з яких перебуває у Фізичної особи, другий - у Працівника, третій - у державної служби зайнятості, яка здійснила реєстрацію трудового договору.
  2. Підписи сторін:

Фізична особа (або дорученням уповноважена нею особа) _________________ 

Працівник __________________ 

"___" _______________ 200_ р. 

"___" _______________ 200_ р. 

  1. Трудовий договір зареєстрований від "___" _________ 200_ р. за № ________

_____________________________________
(найменування державної служби зайнятості) 

М. П.  

_______
(підпис) 

________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові посадової особи
служби зайнятості) 

 

               17. Трудовий договір розірваний сторонами "___" ____ 20_ р.
___________________________________
___________________________________
(підстави припинення договору вносяться з посиланням на відповідні статті КЗпП України) 

Підписи сторін: 

  

Фізична особа _______________
(або дорученням повноважена нею особа) 

Працівник _______________
(крім випадків розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених КЗпП, за відсутності працівника) 

  1. Трудовий договір від "___" _____ 200_ р. за № ____ знято з реєстрації "___" _____ 200_ р.

_____________________________________
(найменування державної служби зайнятості) 

М. П.  

_______
(підпис) 

____________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові посадової особи
служби зайнятості) 

  1. Трудовий договір визнаний недійсним за рішенням суду від "___" ______ 200_ р.

____________________________________

____________________________________
(підстави та копія рішення суду додаються) 

____________________________________

  1. Сторони ознайомлені з порядком реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, унесення відповідних записів до трудової книжки Працівника та її зберігання.

Підписи сторін:

Фізична особа (або дорученням уповноважена нею особа) _________________ 

Працівник __________________ 

{Форма із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 320 від 14.10.2010, Наказом Міністерства соціальної політики № 660 від 16.09.2014}

Додаткова угода до трудового договору (зразок)

ДОДАТКОВА УГОДА №

до трудового договору між працівником і фізичною особою

№________________ від                               року

м. ______                                                                 «____ »________ 20___ року

Фізична особа –підприємець   ________________________

                                                       (ПІБ повністю)

ідентифікаційний код:   _____________________________

адреса:___________________________________________

паспортні дані:  _____________ №  ___________________

                   (серія)                  (№ паспорту) (ким виданий, коли)

Документ про державну реєстрацію  _______№  _________  від ______________

                                                            (назва)                              (дата)

з однієї сторони, та Працівник:    ________________________________________

                                                                                  (ПІБ повністю)

ідентифікаційний код:  _________________________________________

адреса:  _____________________________________________________

паспортні дані:  _____________ №  ______________________________

                   (серія)                          (№ паспорту)   (ким виданий, коли)

____________________________________________________________

з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:

  1. Сторони за взаємною згодою прийняли рішення внести зміни до трудового договору між працівником та фізичною особою від  _______року за № _______, а саме:  ________________________________________________
  2. Інші умови договору між працівником і фізичною особою від _________ року за    №_____________ залишити без змін.
  3. Дана додаткова угода складена українською мовою в трьох примірниках по одному для   кожної сторонни.

Реквізити га підписи сторін:

Фізична особа - підприємець:                                                          Працівник:

ідентифікаційний код:  ___________________                ідентифікаційний код:  _____________________

адреса: _________________________________               адреса:  __________________________________

паспорт: серія _________ №________________              паспорт: серія _________№ _________________

ким виданий                                                                         ким виданий

(підпис)                          (прізвище та ініціали)                (підпис)                                 (прізвище та ініціали)

«….»……………… 20…. Року            

Підстави для розірвання трудового договору в Україні

Найчастіше трудовий договір з працівником припиняється внаслідок його звільнення за власним бажанням або за ініціативою роботодавця.Однак існують і інші підстави для розірвання трудового договору, про які багато українців навіть не підозрюють.Prostopravo.com.ua вирішив розібратися, в яких випадках може бути розірвано трудовий договір з працівником.

Підстави для припинення трудових відносин

Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю підставами припинення трудового договору є:

  1. Угода сторін;
  2. витікання терміну, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення;
  3. призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
  4. розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
  5. переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  6. відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці;
  1. набрання законної сили вироком суду, яким працівник засуджений (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівник притягнутий до відповідальності за корупційне правопорушення;
  1. підстави, передбачені контрактом .

У зв'язку з тим, що про звільнення співробітника з власної ініціативи, а також за ініціативою роботодавця ми вже писали неодноразово, зупинимося докладніше на інших причинах звільнення.

Звільнення за згодою сторін

Трудовий договір може бути в будь-який момент припинений за угодою обох сторін трудового договору.При цьому ініціатива може виходити як від працівника, так і від власника.День припинення трудових відносин визначається сторонами за взаємною домовленістю.

Важливо, що при звільненні за згодою сторін працівник не повинен попереджати про це роботодавця за 2 тижні, як це передбачено при звільненні за власним бажанням.Звільнення за згодою сторін проводиться по п. 1 ст.36 КЗпП з відповідним записом в трудовій книжці.

Разом з тим, сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення терміну попередження не означає, що трудовий договір припинений за п. 1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін спеціально про цю підставу припинення трудового договору.В останньому випадку звільнення вважається вчиненим з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

Звільнення в зв'язку з закінченням терміну

Строковий трудовий договір укладається з працівником, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання, інтересів працівника або в інших випадках, передбачених законодавством.Так, часто терміновий договір укладається на період відсутності постійного співробітника з поважних причин.Наприклад, на період відпустки по догляду за дитиною.

Строковий договір може бути укладений як на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, так і на період виконання певної роботи.

Коли термін дії строкового трудового договору закінчується, працівника звільняють з роботи на підставі п. 2 ст.36 КЗпП.Але якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений термін.

Важливо пам'ятати, що переведення працівників, які працюють за безстроковим трудовим договором, на строковий трудовий договір не допускається.

Відмова працівника від продовження роботи на новій місцевості або на інших умовах

Згідно зі статтею 32 КЗпП за загальним правилом переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.

При цьому, не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації або посади, обумовленої трудовим договором.Але з тією умовою, що власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо ж колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах або в іншій місцевості, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП.

У той же час в деяких випадках тимчасове переведення на іншу роботу допускається і без згоди працівника.

Так, власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

У будь-якому випадку забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Звільнення в зв'язку зі вступом вироку в законну силу

Згідно п. 7 ст.36 КЗпП України набрання законної сили вироком суду, яким працівник засуджений (крім випадків умовного засудження або відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи на даному підприємстві, є підставою припинення трудового договору.До числа інших покарань, наприклад, відноситься позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк, встановлений вироком суду.

Згідно п. 10 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій днем ​​звільнення вважається останній день роботи.Тому якщо працівник до винесення вироку знаходився під вартою, звільнення його настає не з моменту винесення вироку, а з останнього дня роботи (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992 р) .

При цьому, не може бути підставою для припинення трудового договору за п.7 ст.36 КЗпП України обрання до працівника, обвинуваченого в скоєнні злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: хоча цей період і не буде оплачуватися, звільнити працівника на підставі того, що він був затриманий і підозрюється в скоєнні злочину не можна.

Звільнення на підставах, передбачених контрактом

Нагадаємо, що згідно зі статтею 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Ухвалення на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту може здійснюватися виключно у випадках, прямо передбачених законами.Наприклад, з керівниками підприємств, педагогічними та науково-педагогічними працівниками, помічниками адвоката і т. д. і т.п.

Порядок укладення контракту при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється, зокрема, Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р N 170, наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року N 23 «Про затвердження типової форми контракту з працівником», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1994 за N 84/293.

Слід зазначити, що контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для прояву ініціативності і самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності і професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.

Звільнення за цією підставою матиме місце, якщо в контракті, укладеному згідно з чинним законодавством, сторонами буде передбачено додаткові підстави припинення трудового договору.Наприклад, невиконання сторонами взятих на себе зобов'язань за контрактом та ін. В такому випадку в наказі про звільнення не вказується підстава конкретного контракту, а вказується узагальнена підстава, сформульована у п. 8 ст.36 КЗпП.Разом з тим слід зазначити, що трудовий договір з працівниками, з якими укладено контракт, може бути припинений і на інших підставах, передбачених трудовим законодавством (статті 36, 39, 40, 41 КЗпП), тобто на загальних умовах.

Трудовий або цивільно-правовий договір з працівником?

У чому відмінність між трудовим і цивільно-правовим договором з працівником? Які їх переваги та недоліки?

Трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, обумовлену в угоді, при цьому дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник - зобов'язується оплачувати роботу і забезпечувати умови праці відповідно до законодавства про працю, колективного договору і угоди сторін.

Трудовий договір може укладатися оформленням наказу або розпорядження власника про прийняття на роботу (а не у вигляді окремого документа під назвою «договір»).Що стосується оплати праці, то наказ про прийняття на роботу, як правило, відсилає до штатного розпису, яким визначається оклад.

Трудовий договір, як правило, є безстроковим, його розірвання можливе лише у випадках, передбачених КЗпП.Трудовий договір укладається на певний термін, якщо це обумовлено характером або умовами роботи, або інтересами самого працівника.

Цивільно-правовий договір - це угода про виконання робіт або надання послуг, укладена відповідно до норм Цивільного Кодексу, а не Кодексу законів про працю.Предмет договору, умови оплати, права та обов'язки сторін, відповідальність, термін дії, а також умови дострокового розірвання визначаються за взаємною згодою сторін договором, а також цивільним законодавством.При цьому, на працівника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції, колективний договір і т. п.

Багато хто помилково вважає, що укладення з працівником цивільно-правового договору звільняє роботодавця від обов'язку оплати за працівника прибуткового податку і соціальних платежів.Це не так, оскільки роботодавець в такому випадку виступає податковим агентом і зобов'язаний утримувати та перераховувати прибутковий податок в бюджет.Виняток: фізична особа є підприємцем і надає послуги (виконує роботи) зазначені як його види діяльності у витягу з Єдиного Державного реєстру.Крім того, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб (підприємців) на умовах цивільно-правового договору є платниками єдиного соціального внеску.

В цілому, те, який вид співпраці з працівником вибрати, залежить від характеру і обсягу виконуваної роботи, можливості (і бажання) роботодавця створити для працівника необхідні умови праці.

Відмінність цивільно-правового договору від трудового договору

При роботі на умовах трудового договору:

  • Відносини між працівником і роботодавцем регулюються Кодексом законів про працю та іншими актами трудового законодавства, галузевими та регіональними угодами, а також колективним договором;
  • працівник виконує роботу за трудовою угодою самостійно;
  • працівник приймається на роботу (посаду), включену до штатного розпису підприємства для виконання певної роботи (функції) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою;
  • укладення трудового договору, як правило, оформляється наказом роботодавця про прийом працівника (за його заявою) на роботу;
  • працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку;
  • роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці та соціальні гарантії необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При виконанні робіт (наданні послуг) за цивільно-правовим договором:

  • відносини між сторонами регулюються нормами Цивільного Кодексу України;
  • оплачується не процес праці, а його результат;
  • виконавець за договором може передоручити її виконання іншим особам (субпідрядникам);
  • результат визначається по закінченні роботи;
  • результат оформляється актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг);
  • оплата проводиться на підставі актів;
  • фізична особа, яка виконує роботу (надає послуги), не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує свою роботу і виконує її на власний ризик;
  • особа, яка виконує роботу, не має гарантій, наданих працівникам трудовим законодавством (оплата лікарняного, відпустки і т.п.)

Зразок цивільно-правового договору

Трудовий договір з ФОП

До відносин між роботодавцем – фізичною особою підприємцем та працівником може застосовуватись спрощений режим регулювання трудових відносин.

Спрощений режим регулювання трудових відносин  застосовується до трудових відносин, що виникають:

  • між працівником та роботодавцем, який є суб’єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;
  • або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах. Такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі.

В умовах спрощеного режиму щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам відповідно до порядку та умов, визначених статтями 7984115  Кодексу законів про працю, з урахуванням таких особливостей:

  1. на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана повної тривалості з урахуванням встановлених Кодексом норм тривалості щорічних відпусток;
  2. за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на термін більший ніж 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором;
  3. заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

За взаємною згодою працівника та роботодавця може укладатися безстроковий або строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір укладається на визначений строк або на час виконання певної роботи.

У разі якщо строковим трудовим договором не визначено умов його поновлення, такий трудовий договір вважається припиненим у визначений в договорі строк або після завершення виконання робіт.

Істотними умовами трудового договору є:

  1. місце роботи (із зазначенням структурного підрозділу) або іншого місця роботи, якщо виконання своїх обов’язків працівником здійснюється на умовах дистанційної роботи;
  2. дата набрання чинності трудовим договором, а у разі укладення трудового договору на визначений строк - строк дії договору;
  3. обов’язки працівника;
  4. умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні);
  5. режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, роботи в нічний та надурочний час;
  6. тривалість основної щорічної відпустки, порядок її надання відповідно до законодавства, надання щорічних додаткових відпусток (розміри їх оплати);
  7. гарантії і компенсації за роботу із шкідливими та/або небезпечними умовами праці, у разі наявності на робочому місці працівника відповідних умов, із зазначенням їх характеристик;
  8. умови праці;
  9. строки повідомлення про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
  10. порядок та форма обміну інформацією між роботодавцем і працівником;
  11. порядок та строки повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у разі їх погіршення). Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше строку, визначеного статтею 32 Кодексу;
  12. умови та порядок внесення інших змін до трудового договору, а також порядок та форма інформування про зміну трудового договору;
  13. умови нерозголошення комерційної таємниці, забезпечення захисту інтелектуальної власності і використання об’єктів авторського права (у разі їх використання або створення у процесі трудової діяльності) та відповідальність за їх порушення;
  14. умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів;
  15. компенсаційна виплата працівнику у разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця;
  16. відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати, що передбачає визначення у трудовому договорі розміру компенсації (у процентному відношенні до розміру заробітної плати (тарифної ставки або окладу (посадового окладу), яка сплачується роботодавцем працівнику за кожний день затримки виплати заробітної плати.

Трудовий договір за домовленістю між працівником та роботодавцем може передбачати підстави і порядок залучення працівника до роботи у надурочний і нічний час, у святкові, неробочі і вихідні дні із зазначенням розміру оплати за таку роботу. При цьому розмір такої оплати не може бути меншим від розміру, визначеного статтями 72, 106, 107, 108 Кодексу.

Залучення працівника до роботи в надурочний час на умовах і в порядку, визначених трудовим договором, здійснюється без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства.

У разі погіршення істотних умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити працівника у спосіб, визначений трудовим договором, не пізніше ніж за два місяці. Необхідність повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, що не пов’язана з їх погіршенням, визначається за домовленістю сторін при укладенні трудового договору.

У трудовому договорі зазначається інформація про умови праці, наявність/відсутність на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також визначаються встановлені законом права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах. Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність/відсутність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору.

Трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін).

За згодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

В умовах воєнного стану положення трудового договору застосовуються в тій частині, що не суперечать законодавству щодо регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

В умовах спрощеного режиму заробітна плата виплачується працівникові у строки, визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Припинення трудового договору, розірвання трудового договору з ініціативи працівника або роботодавця здійснюються з підстав та у порядку, що встановлені Кодексом законів про працю, з урахуванням наступних особливостей.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених Кодексом, здійснюється з обґрунтуванням (зазначенням) причин такого розірвання та з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше:

  1. половини мінімальної заробітної плати - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 30 днів;
  2. мінімальної заробітної плати - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 30 днів;
  3. трьох мінімальних заробітних плат - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад один рік;
  4. п’яти мінімальних заробітних плат - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад два роки.

У цілях цієї статті застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на день розірвання трудового договору.

Трудовий договір розривається за ініціативою роботодавця шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору або в односторонньому порядку шляхом надсилання працівнику у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення офіційного повідомлення про розірвання трудового договору.

У разі надсилання працівнику повідомлення про розірвання трудового договору засобами поштового зв’язку трудовий договір вважається розірваним з наступного робочого дня після дати вручення працівнику офіційного повідомлення роботодавця про розірвання трудового договору або через сім календарних днів з дня надходження поштового відправлення роботодавця у поштове відділення за адресою працівника.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг в сфері трудового права

Потрібна юридична допомога?