Політичні режими: демократичний, авторитарний, тоталітарний

Що таке політичний режим?

Політичний режим – тип влади в країні, через сукупність методів та засобів здійснення політичної влади ми розуміємо характер взаємовідносин між державою та громадянином, а, отже, можемо дійти висновку, хто є справжнім джерелом влади.

Для визначення типу політичного режиму варто звернути увагу на такі фактори:

1. Співвідношення законодавчої, виконавчої, судової влади: як діє система стримувань та противаг, чи є суди насправді незалежними тощо.

Система «стримувань і противаг» — це сукупність законодавчо закріплених повноважень, засобів, форм, методів, процедур, головним завданням яких є забезпечення реалізації принципу розподілу єдиної державної влади, недопущення домінування однієї гілки влади над іншою і узурпації влади.

2. Діяльність політичної опозиції, багатопартійність.

3. Права та свободи громадян, їх участь у політичному житті.

4. Місцеве самоврядування та децентралізація чи, навпаки, централізованість, вертикальність влади.

Поговоримо про основні види політичних режимів.

Демократичний режим: ознаки

Для демократичного політичного режиму характерним є те, що управління державою здійснюється волею більшості учасників суспільства, через створену ними систему державних органів та за допомогою видання відповідних актів.

Ознаки демократичного режиму:

• народовладдя;
• визнання політичних прав і свобод громадян;
• політичний плюралізм;
• розподіл влад (демонополізація влади);
• свобода пропаганди будь-якої політичної ідеології;
• для громадян діє принцип «дозволено все, що прямо не заборонено законом»;
• надання всім громадянам юридично однакового рівного правового статусу.

Авторитарний режим

Для авторитарного режиму характерним є поділ суспільства на правлячу еліту (тих, хто керує) та нижчий прошарок (тих, ким керують).

Ознаки авторитарного режиму:

1. політичні права та свободи громадян визнаються в обмеженому обсязі, що не забезпечує можливості самостійної участі громадян у державній політиці, не надає деяким опозиційним партіям права діяти легально;
2. перехід політичного керівництва від однієї партії до іншої та формування вищих органів держави за конституцією повинні проходити на основі виборів, але сам вибір партій виборцями обмежений;
3. визнається лише обмежений політичний плюралізм, дозволяються лише деякі організації, причому на певних умовах, державні рішення приймаються більшістю правлячої партії без врахування прав меншості, видання опозиції підлягають цензурі;
4. принцип поділу влад може згадуватися в конституціях, але фактично не існує. Акти президента чи уряду втручаються в сферу законодавчої влади і нерідко мають більшу вагу, ніж закон. Судова влада перебуває під контролем виконавчої тощо;
5. плюралізм політичної ідеології обмежується. Можлива пропаганда різних ідеологічних поглядів, але вони не повинні суперечити «керівній» ідеології;
6. збройні сили часто відіграють політичну роль.

Тоталітарний режим: що таке, ознаки

Тоталітарний політичний режим - це система монопольно сконцентрованої влади, обсяг та межі якої суспільство не здатне контролювати правовими засобами, а окремі особи не можуть легально відстоювати використання влади, коли вони потребують захисту своїх прав та інтересів.

Основні ознаки тоталітарного режиму:

1. відсутність політичних прав і свобод громадян. Хоча формально вирішальна роль населення в управління державою може проголошуватися, але насправді у громадян немає вибору, вони орієнтовані на існування єдиної системи без варіантів.
2. перехід політичного керівництва однієї партії до іншої не можливий шляхом виборів: зазвичай лише одна партія легальна.
3. політичний плюралізм відкидається, не допускається політична опозиція.
4. розподіл влад відкидається, проголошується єдність влади в руках однієї особи чи групи осіб, особлива роль «вождя».
5. єдина обов’язкова політична ідеологія, яка забезпечується державним примусом явно чи приховано.

Фашизм: що таке, ознаки

Фашизм є одним з різновидів тоталітарного режиму, для якого характерні:

• зневага демократичних прав і свобод;
• переслідування та заборона опозиційних політичних партій та громадських організацій;
• зливання державного апарату з монополіями;
• одержавлення особистих капіталів;
• мілітаризація державного апарату;
• втрата ролі центральних та місцевих представницьких установ державної влади;
• зрощення партій та профспілок з державним апаратом;
• виникнення різного роду правоекстремістських партій та рухів.

Фашизм відкидає всі політичні та правові принципами демократії: народний суверенітет, верховенство парламенту в законодавчій сфері, розподіл влад, виборність, гарантії прав особи, верховенство права, місцеве самоврядування.

Характерне  збільшення фактичних повноважень глави держави, відмова від виборності глави держави, часто глава держави також набуває повноважень глави уряду. Парламент стає чисто декоративним органом.

Військовий режим

Це ще один з різновидів тоталітарних режимів, який характеризується політичним пануванням збройних сил. До складу збройних сил можуть входити поліція, інші спеціальні підрозділи, до складу яких входять особи, що професійно володіють зброєю та мають досвід участі в організації бойових дій.

Існують наступні види військових режимів:

• пряме правління збройних сил. Воно може здійснюватись нетривалий період, який проходить безпосередньо після перевороту. Військова влада здійснюється безпосередньо командуванням. Але частіше створюється спеціальний урядовий орган, в який входять представники генералітету.
• іноді для певних потреб військові використовують посередника, якому формально надаються політичні повноваження та довіряється технічна сторона в здійснення влади. Такими посередниками можуть бути цивільні державні органи, або створена військовими політична партія. Армія не займається непритаманним їй професійним управлінням державними та суспільними справами. Пом’якшується насильницьке сприйняття військової влади населенням та міжнародною спільнотою.
• можливо, що збройні сили та цивільне державні органи взаємно проникають та переплітаються. Військові стають керівниками держави, депутатами, партійними лідерами, чиновниками, підприємцями, та зберігають належність до армії, тісні особисті та організаційні зв’язки зі збройними силами.