Держава та її 5 основних ознак

Що таке держава

Якщо звернутись до сучасних підручників з теорії держави та права або енциклопедій, там ви знайдете таке визначення держави:

Держава — це суверенна, політико територіальна організація публічної влади певних соціальних груп населення в соціально неоднорідному суспільстві, яка має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво суспільством.

З цього кожному зрозуміло, що держава є явищем складним і таким, що повинно мати ряд певних характеристик, щоб відповідати своїй суті.

Теорії походження, виникнення держави

Як виникають держави? На це питання теж немає однозначної відповіді. У сучасній науці є безліч теорій виникнення держави, тобто пояснень, яким чином, чому, за яких передумов та причин в людства виникає певна потреба в такій організації суспільства.

Ось лише деякі з них:

1. Договірна теорія. Держава виникла в результаті укладенні суспільного договору між людьми про правила спільного проживання, а основною її метою є гарантування безпеки (життя, честі, гідності, власності тощо). За цією ж теорією в разі порушення умов договору правителем народ має право на повстання та його зміну. Автори: Гоббс, Локк, Руссо.
2. Психологічна теорія. Виникнення держави пояснюється властивостями людської психіки, потребою людини жити в колективі та прагненням до авторитета, якому людина прагне підкорятися та який хоче наслідувати. Автор: Петражицький.
3. Органічна теорія. Базується на уявленні про державу як живий організм. Процес виникнення держави порівнюється з процесом еволюції біологічних організмів. Спочатку виникають прості форми держави, потім вони постійно ускладнюються та розростаються, а, в результаті, як і все живе мають постаріти та померти. Автор: Спенсер.
4. Марксистська (класова) теорія. За цією теорією виникнення держави є наслідком класової боротьби. Виникнення приватної власності та перерозподіл матеріальних благ призвели до виникнення антагоністичних класів. Для усунення суперечностей між класами і потрібна публічна влада та держава. Автори: Маркс, Енгельс, В. Ульянов.
5. Релігійна теорія. Влада та держава мають божественне походження. Держава є проявом божественної волі на землі (Тома Аквінський). Бог створив людину розумною, вольовою, творчою істотою, здатною до вдосконалення суспільного порядку, внаслідок чого люди в створили державу (Маритен, Ауер, Харст).

Якими б не були підстави виникнення держави, у сучасній науці вважається, що є ряд характерних ознак, які відрізняють державу від інших політичних інститутів.

Ознаки держави

1. Територія. Держава є організацією, яка існує тільки у певних територіальних межах. Сама територія не породжує держави, вона лише створює простір, у межах якого держава поширює свою владу на населення, що проживає в ній. Територія держави визначається кордонами, які можуть бути сухопутними, морськими та повітряними. У межах своїх кордонів держава має суверенітет і територіальне верховенство. Необхідно також зазначити, що територією держави є не тільки певний простір в межах фізичних кордонів, але й: морські та повітряні судна під її прапором; космічні об’єкти, що належать певній державі; території дипломатичних представництв та консульств; трубопроводи тощо.

На території країни можливе існування тільки однієї державної організації.

2. Народ. Державна влада розповсюджується на всіх людей, що проживають на її території. Всі вони перебувають під юрисдикцією держави, на них поширюється національне законодавство. Більшість населення пов'язана з державою стійкими відносинами громадянства (підданства). Громадяни держави, у порівняні з іноземними громадянами або особами без громадянства, які теж можуть проживати на території держави, мають ширший правовий статус і більш стійкі правові зв'язки з державою, а також певні права і обов'язки, яких позбавлені останні (виборче право, військовий обов’язок тощо). На відміну від політичних партій, професійних спілок, інших громадських організацій або релігійних утворень, тільки держава має право виступати від імені всього народу в цілому.

3. Суверенітет. Це політико-правова властивість державної влади, яка відображається у самостійності, повноті, єдності, неподільності і верховенстві у межах її території, а також незалежності і рівноправності країни у зовнішніх відносинах.

Суверенітет складається з таких складових:

• верховенство – відсутність іншої влади на території країни;
• самостійність – здатність вирішувати питання всередині країни та за її межами, дотримуючись норм міжнародного права та національного законодавства.
• повнота – поширення державної влади на всі сфери життя та все населення країни;
• незалежність у зовнішніх зносинах – можливість самостійно приймати рішення зовнішніх зносин, при дотриманні норм міжнародного права та суверенітету інших держав;
• рівноправність у зовнішніх зносинах – наявність таких самих прав і обов’язків, як і в інших країни.

Одразу зробимо ремарку, що вступ держави до певних міжнародних союзів, об’єднань, організації  (ООН, НАТО, ЄС, Рада Європи тощо) не створює загроз її державному суверенітету, якщо відбувається добровільно, на демократичних засадах та з дотриманням норм міжнародного права. В той же час, заборона або обмеження держави у її праві добровільного вступу до певного міжнародного союзу, об’єднання, організації, є обмеженням її державного суверенітету.

4. Наявність публічної влади. Публічна влада має свою систему державних органів і посадових осіб, які слугують інтересам народу та захищають його. Апарат державної влади – державні органи, що забезпечують виконання функцій держави.

5. Здатність видавати закони. Тільки держава має право видавати закони та інші нормативно-правові акти, які є загальнообов'язковими для усіх громадян і посадових осіб на всій її території, а також вимагати та забезпечувати їх виконання. Державна влада є єдиним суб'єктом, який має таке право, оскільки вона виступає від імені всього суспільства. Таких прав не мають інші суб'єкти політичної системи і громадянського суспільства. Діяльність по виданню законів — це виключна прерогатива держави.

В літературі також можна зустріти інші ознаки держави, які втім відносять до факультативних (необов’язкових):

• наявність Конституції;
• наявність власної армії;
• національна грошова одиниця - актуальний курс української гривні можна знайти на Bankchart.com.ua;
• державні символи (герб, гімн, прапор; для монархій – особа самого монарха);
• участь в міжнародних організаціях і об’єднаннях.