ЗМІ, онлайн і аудіовізуальне медіа
Медіа (засіб масової інформації) – засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, яке періодично чи регулярно виходить в світ під редакційним контролем та постійною назвою в якості індивідуалізуючої ознаки.
Онлайн-медіа – медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа.
Аудіовізуальне медіа – медіа, що здійснює поширення інформації у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі за допомогою радіомовлення (лінійних аудіомедіа-сервісів), телевізійного мовлення (лінійних аудіовізуальних медіа-сервісів), нелінійних аудіомедіа-сервісів (аудіальних медіа-сервісів на замовлення), нелінійних аудіовізуальних медіа-сервісів (аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення).
Діяльність у сфері медіа ґрунтується на принципах свободи поширення та отримання інформації, свободи діяльності суб’єктів у сфері медіа, у тому числі вільного визначення змісту інформації, та свободи господарської діяльності.
Будь-які обмеження зазначених свобод можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) відносно мети, що переслідується. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Цензура у сфері медіа забороняється.
Не допускається незаконне втручання у діяльність суб’єктів у сфері медіа з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.
Не допускається вимога попереднього погодження інформації, яка поширюється медіа, а також заборона поширення інформації з боку посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій.
На території України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, а також інших радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, іншими міжнародними договорами України та цим Законом.
У випадку порушення законодавства України у програмах радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, а також на платформах спільного доступу до відео, що походять з-поза меж України, Національна рада здійснює заходи, передбачені Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, іншими міжнародними договорами України та цим Законом.
Поширення медіа на території України може бути заборонене тільки у випадках та в порядку передбаченому законом.
На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати:
- заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, інформацію, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
- висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою;
- висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, фізичних вад, стану здоров’я або за іншою ознакою;
- пропаганду або заклики до тероризму та терористичних актів, інформацію, що виправдовує чи схвалює такі дії;
- фільми, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України “Про кінематографію”;
- порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей;
- пропаганду вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;
- пропаганду жорстокого поводження з тваринами;
- інструкції або поради щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
- інформацію, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Особливості розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію радянських органів державної безпеки, регулюються Законом України «Про кінематографію»;
- інформацію, що містить символіку комуністичного або націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму з метою виправдання чи заперечення їх злочинного характеру, крім випадків, передбачених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;
- інформацію, що містить пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України “Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україні”;
- інформацію, що принижує або зневажає державну мову.
Мовна політика у медіа
Програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телемовників - ліцензіатів у кожному з проміжків часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00 мають становити:
- для телеканалів загальнонаціональної і регіональної категорій, - не менше 90 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин);
- для телеканалів місцевої категорії, - не менше 80 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин).
Радіомовники зобов’язані при здійсненні радіомовлення:
- забезпечувати частку пісень (музичних творів з текстом) державною мовою в обсязі не менше 40 відсотків загального обсягу пісень, поширених упродовж доби, а також не менше 40 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00;
- забезпечувати частку пісень державною мовою не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених упродовж доби, а також не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00, якщо умовами ліцензії відповідного радіомовника передбачено, що серед поширюваних ним музичних творів частка пісень офіційними мовами Європейського Союзу становить не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених упродовж доби, а також не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00;
- забезпечувати не менше 90 відсотків тижневого обсягу ведення програм, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (дикторами, ведучими радіопрограм) державною мовою.
Захист прав дітей
У матеріалах медіа (крім фільмів) обмежується поширення інформації, що може завдати значної шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей та у яких міститься така інформація:
- надмірне зосередження уваги на насильстві, а саме поширення висловлювань або зображень насильства, які не є обґрунтованими або є надмірними в контексті відповідної програми чи публікації;
- позитивна оцінка нанесення, завдання самому собі каліцтва або до вчинення самогубства, деталізація засобів і обставин самогубства;
- демонстрування жорстокого поводження з тваринами, методів умертвіння тварин, демонстрація великим планом такої, що вмирає, або жорстоко понівеченої тварини за винятком випадків, коли така демонстрація необхідна для популяризації гуманного ставлення до тварин та за умови попередження глядачів про сцени жорстокості;
- позитивна оцінка вандалізму;
- позитивна оцінка злочинного діяння або ідеалізація злочинця, моделювання злочинних дій, та/або демонстрація дій, відтворення яких дітьми може бути небезпечним для їх здоров'я і життя;
- позитивна оцінка залежності від наркотичних, токсичних, психотропних речовин, тютюну чи алкоголю, а також від інших речовин, які використовуються або можуть використовуватися з метою одурманення, заохочення їх вживання, виробництва, розповсюдження чи придбання, крім творів мистецтва;
- нецензурні висловлювання, слова, або непристойні жести, крім випадків використання у творах мистецтва або відтворення в повідомленнях про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної пресінформації;
- заклики грати в азартні ігри, спонукання до участі чи запрошення до азартних ігор;
- демонстрація великим планом тіла померлої, такої, що вмирає, або жорстоко понівеченої людини, за винятком випадків, коли така демонстрація необхідна для ідентифікації особи та за умови попередження глядачів про сцени жорстокості.
Захист від збройної агресії
Обмеження, передбачені цим розділом, діють з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та впродовж п’яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування зазначеного статусу. У випадку правонаступництва щодо держави агресора (держави-окупанта) передбачені цим розділом обмеження стосуються всіх суб’єктів, що є правонаступниками держави-агресора (держави-окупанта).
Суб’єктам у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа забороняється поширювати:
- інформацію, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
- недостовірні матеріали щодо збройної агресії та діянь державиагресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
- програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційноаналітичних), серед учасників яких є особи, внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України.
Забороняється виключно позитивне висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта), з метою їх популяризації.
Суб’єктом у сфері медіа в Україні не може бути:
- фізична особа, яка є громадянином держави-агресора (державиокупанта) за виключенням осіб, що мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання в Україні;
- юридична особа, зареєстрована у державі-агресорі (державі-окупанті) або з місцезнаходженням в такій державі;
- юридична особа, в якій кінцевим бенефіціарним власником, ключовим учасником чи власником істотної участі на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами є фізична особа, яка є громадянином або резидентом держави-агресора (держави-окупанта), чи юридична особа, зареєстрована в такій державі або з місцезнаходженням в такій державі;
- юридична особа, що отримує фінансування (кредити, займи, позики, інвестиції, внески спонсорів, благодійні внески, іншу фінансову допомогу) від фізичних осіб, що є громадянами держави-агресора (держави-окупанта), юридичних осіб, зареєстрованих в такій державі або з місцезнаходженням в такій державі.
Читайте також:
- Імпічмент: поняття, історія і особливості процедури
- Адвокатура в Україні: хто може стати адвокатом
- В Україні створено Вищий антикорупційний суд
- Люстрація влади в Україні
- Мирова угода: поняття, порядок укладення, наслідки порушення
- Нотаріат України та нотаріальні дії
- Порядок перегляду заочних судових рішень в цивільному процесі
- Прокуратура України: функції, система, статус прокурорів
- Судова реформа. Що нового привнесе Закон "Про судоустрій і статус суддів"
- Як скласти позовну заяву до суду?
- Як стати арбітражним керуючим в Україні?
