про твої права

Розлучення і розділ майна. Як подати заяву на розлучення

Як подати на розлучення і ділити майно: зразок позовної заяви на розлучення (про розірвання шлюбу); що потрібно і як правильно і швидко розлучитися з чоловіком / дружиною, скільки коштує розлучення. Процедура, порядок і документи для шлюборозлучного процесу через суд або РАЦС, діти при розлученні подружжя.

Короткий зміст і посилання по темі

  1. Спосіб 1. Спільна заява в РАЦС подружжя, які не мають дітей
  2. Спосіб 2. Розірвання шлюбу органами реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя
  3. Спосіб 3. Спільна заява в суд подружжя, які мають дітей
  4. Спосіб 4. Розірвання шлюбу на підставі позовної заяви одного з подружжя
  5. Анулювання та визнання шлюбу недійсним в Україні
  6. Шлюб, недійсний апріорі
  7. Шлюб, який буде визнаний недійсним за рішенням суду
  8. Шлюб, який може бути визнаний недійсним судом
  9. Правові наслідки недійсності шлюбу
  10. Неукладений шлюб
  11. Розлучення і діти. З ким залишаться діти після розлучення
  12. Розділ майна після розлучення




Loading...

Розірвання шлюбу є, мабуть, найбільш частою підставою для звернення в судові органи.У деяких випадках шлюб можна розірвати і без суду.Які способи розірвання шлюбу в Україні існують, зразки бланків заяв відповідно до Сімейного кодексу зібрав prostopravo.com.ua.Дізнайтеся, де, як і в якому порядку правильно оформити розірвання шлюбу, які терміни шлюборозлучного процесу, скільки коштує отримання свідоцтва, як ділити майно і з ким залишаться діти.

Спосіб 1. Спільна заява в РАЦС подружжя, які не мають дітей

Якщо у подружжя немає дітей і розірвання шлюбу є їх спільним, зваженим рішенням, вони можуть звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) за місцем проживання із заявою про розірвання шлюбу.

Форма заяви затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5:

До _______________________________ 
            (назва відділу державної реєстрації актів

__________________________________ 
                             цивільного стану)

від _______________________________ 
                (прізвища, власні імена, по батькові)

__________________________________

Державна реєстрація розірвання шлюбу 
призначена на ________________________ 
                                                 (число, місяць, рік)

_____________________________________ 
(підпис посадової особи, що прийняла заяву)

Розірвання шлюбу зареєстровано 
__________________, актовий запис № ___. 
      (число, місяць, рік)

Місце для квитанції 
про сплату державного мита

ЗАЯВА 
про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей

Ми, що нижче підписалися, за взаємною згодою просимо розірвати шлюб у встановленому законодавством порядку.

Спільних дітей не маємо.

Про себе повідомляємо:

 

ВІН

ВОНА

1. Прізвище, власне ім'я, по батькові

 

 

2. Дата народження, місце народження

 

 

3. Громадянство

 

 

4. Відношення до військової служби: 
 а) де перебуває на обліку; 
 б) назва міста та номер поштової скриньки військової частини, де служить

 

 

 

 

Місце реєстраційного штампа (відмітки)

 

5. Який за рахунком шлюб (перший, другий тощо)

 

 

6. Місце державної реєстрації шлюбу, що розривається. Номер та дата актового запису про шлюб

 

 

7. Яке прізвище бажає мати після розірвання шлюбу (узяте при державній реєстрації шлюбу чи дошлюбне)

 

 

8. Місце проживання (повна адреса)

 

 

9. Назва документа, що посвідчує особу: паспорт або паспортний документ (серія, номер, яким органом та коли виданий)

 

 

З умовами розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за повідомлення завідомо неправдивих відомостей відділу державної реєстрації актів цивільного стану попереджені.

Підписи осіб, що розривають шлюб:

Він ________________________ 
 (шлюбне прізвище)

___________________________ 
 (число, місяць, рік)

Вона _______________________ 
        (шлюбне прізвище)

Державне мито в сумі _____________________ 
 сплачено в _______________________________ 
                         (назва фінансової установи)

Квитанція № _____ від ____________________ 
                                                    (число, місяць, рік)

 

Крім заяви потрібно буде пред'явити паспорт і квитанцію про оплату державного мита в розмірі 8 грн.50 коп.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняне до нього, від його імені може подати другий з подружжя.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.При цьому, шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Шлюб вважається розірваним з дня реєстрації його розірвання органами РАЦС, а колишньому подружжю видається Свідоцтво про розірвання шлюбу встановленого зразка.

Як скласти позовну заяву про розірвання шлюбу

Спосіб 2. Розірвання шлюбу органами реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя

Цей варіант можливий, якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним в судовому порядку.Для цього один з подружжя подає до органів реєстрації актів цивільного стану заяву за такою формою:

До _______________________________ 
            (назва відділу державної реєстрації актів

__________________________________ 
                             цивільного стану)

від _______________________________ 
                (прізвища, власні імена, по батькові)

__________________________________

ЗАЯВА 
про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України

Прошу розірвати шлюб з _______________________________________________________ 
                                                                                               (прізвище, власне ім'я, по батькові)

згідно зі статтею 107 Сімейного кодексу України.

Про себе та чоловіка (дружину) повідомляю:

 

ВІН

ВОНА

1. Прізвище

 

 

2. Власне ім'я

 

 

3. По батькові

 

 

4. Дата народження, місце народження

 

 

5. Громадянство

 

 

6. Який за рахунком шлюб (перший, другий тощо)

 

 

7. Місце державної реєстрації шлюбу, що розривається, номер та дата актового запису

 

 

8. Кількість спільних дітей віком до 18 років

 

 

9. Відношення до військової служби: 
 а) де перебуває на обліку; 
 б) назва міста та номер поштової скриньки військової частини, де служить

 

 

 

 

Місце реєстраційного штампа (відмітки)

 

10. Яке прізвище бажає мати після розірвання шлюбу (дошлюбне чи взяте при державній реєстрації шлюбу)

 

 

11. Місце проживання (повна адреса)

 

 

12. Назва документа, що посвідчує особу: паспорт або паспортний документ (серія, номер, яким органом та коли виданий)

 

 

Опікун недієздатного подружжя: ________________________________________________ 
                                                                                                           (прізвище, власне ім'я, по батькові)

____________________________________________________________________________ 
                                                    (місце проживання: повна адреса із зазначенням індексу)

____________________________________________________________________________

До заяви додаю: ______________________________________________________________ 
                                                                         (рішення суду, дата та місце його ухвалення)

____________________________________________________________________________

 ______________________                                    Підпис заявника ____________
 (число, місяць, рік) 

Державне мито за розірвання шлюбу з недієздатним або безвісно відсутнім подружжям становить 51 коп.Крім паспорта, до заяви потрібно буде додати копію рішення суду про визнання недієздатним або безвісно відсутнім.

Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, і відповідне рішення суду було скасовано, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.У цьому випадку орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі.

Спосіб 3. Спільна заява в суд подружжя, які мають дітей

Подружжя, які мають неповнолітніх дітей і бажають розірвати шлюб можуть подати в суд спільну заяву про розірвання шлюбу.До такої заяви необхідно прикласти письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.Рішення про розірвання шлюбу суд приймає після закінчення одного місяця з дня подачі заяви.До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву.

Спосіб 4. Розірвання шлюбу на підставі позовної заяви одного з подружжя

Якщо ж ініціатива розірвання шлюбу виходить від одного з подружжя, які мають дітей, він може подати позовну заяву до суду.При цьому, в позовній заяві необхідно обгрунтувати, чому один з подружжя бажає розірвати шлюб і вважає подальше спільне проживання неможливим, бажано також підкріпити свої слова відповідними доказами.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну дію, що містить ознаки кримінального злочину, щодо другого з подружжя або дитини, батьківство дитини визнане іншою особою, або ж запис про батьківство виключений з актового запису про народження дитини.

У більшості випадків, перш ніж розірвати шлюб, суд дасть сторонам термін для примирення.Якщо після закінчення цього терміну сторони помиряться, позивачеві слід просити суд залишити позов без розгляду.Якщо ж примирення не відбудеться, суд ухвалить рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.У будь-якому випадку, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Вартість судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (768 грн.40 коп. з січня 2019 року).

Позовна заява про розірвання шлюбу повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

5) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

6) перелік документів, які додаються до заяви.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу можна знайти в Інтернеті, проте ми все ж рекомендуємо для грамотного її складання звертатися безпосередньо до юристів.

Шлюб, розірваний судом, припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, звертатися окремо за Свідоцтвом про розірвання шлюбу немає необхідності.

Від розірвання шлюбу слід відрізняти визнання шлюбу недійсним і його анулювання.

Документи, які можуть стати в нагоді при оформленні розлучення:

Анулювання та визнання шлюбу недійсним в Україні

Крім розірвання шлюбу є й інші підстави для його припинення.Так, шлюб може бути визнаний недійсним або анульований, а в деяких випадках і зовсім вважатися неукладеним.

Всі підстави поняття недійсності шлюбу можна умовно поділити на три групи:

  1. підстави недійсності шлюбу за якими актовий запис про шлюб анулюється органами реєстрації актів цивільного стану, без рішення суду;
  2. підстави недійсності шлюбу, за якими він визнається таким рішенням суду;
  3. підстави недійсності шлюбу, за якими він може бути визнаний недійсним судом (а може і не бути, в залежності від обставин конкретної справи).

Шлюб, недійсний апріорі

Недійсним є шлюб:

  • зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  • між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
  • шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про такий шлюб.Причому актовий запис анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання цього шлюбу.

Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

Шлюб, який буде визнаний недійсним за рішенням суду

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він:

  • був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;
  • є фіктивним.

Зокрема, згода особи не вважається вільною, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу він або вона страждали важким психічним розладом, перебували в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювали цілком значення своїх дій та (або) не могли керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Шлюб є ​​фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.У той же час, шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Як скласти позовну заяву про розірвання шлюбу

Шлюб, який може бути визнаний недійсним судом

Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

  1. між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною без попередньої відміни усиновлення;
  2. між двоюрідними братом і сестрою;між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
  3. з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  4. з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним за вищевказаними підставами суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси сторін, тривалість спільного проживання подружжя, характер їх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, у випадках, перерахованих в пунктах 1, 2, 4, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка була визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Правові наслідки недійсності шлюбу

Шлюб вважається недійсним з моменту його державної реєстрації.

Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав і обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається належним їм на праві спільної часткової власності.Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким перебувала в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається отриманою без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більше ніж за останні три роки.

Особа, яка поселилася в житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.

Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що носить це прізвище без достатньої правової підстави.

Однак ці наслідки застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Якщо ж особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, він або вона має право:

  1. на розділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
  2. на проживання в житловому приміщенні, в яке він або вона оселилися в зв'язку з недійсним шлюбом;
  3. на аліменти;
  4. на прізвище, яке він або вона вибрали при реєстрації шлюбу.

Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.

Неукладений шлюб

Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним.Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою зацікавленої особи, а також за заявою прокурора.Такий шлюб ніяких правових наслідків не породжує.

Розлучення і діти. З ким залишаться діти після розлучення

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.Точно також і діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

При розлученні батьки можуть домовитися між собою про те, з ким буде проживати дитина, дотримуючись при цьому положення статті 160 Сімейного Кодексу, в якій мовиться, що:

  1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
  2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
  1. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.При вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі в справі, дитина може бути передана комусь із них.Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може прийняти рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання може створювати реальну небезпеку для її життя і здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким проживала дитина.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.Батько, з яким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.Договір укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди іншому в спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

При вирішенні спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Розділ майна після розлучення

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте до шлюбу;

2) майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали чоловіку, дружині особисто;

4) житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала в користуванні, або отримана в результаті приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або отримана із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації , визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо в придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.Розпорядження майном, яке є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, особливо якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно , витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності.Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна подружжю.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

 

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!





Корисні статті з даної тематики

Советы юристов для граждан и бизнеса на ваш e-mail!




© 2006—2019

ООО «Простобанк Консалтинг»

Код ЄДРПОУ: 35454764

Адрес: 02100, г. Киев, ул. Георгия Тороповского, 2, оф. 19

Телефон: +38 063 075 70 92

Email: info@prostobank.com