Огляд судової практики. Серпень, 2021 20.08.2021

Prostopravo знайомить читачів з рішеннями та правовими позиціями Верховного Суду, прийнятими за результатами розгляду справ у серпні 2021 року. // 20.08.2021

Про оподаткування у сфері земельних правовідносин та маркетингових послуг

До суду звернулася фізична особа – підприємець з позовом до обласного департаменту ДФС і просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими їй збільшено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, донараховано зобов'язання зі сплати військового збору, з податку на додану вартість та нараховано штрафи.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову. Вони погодилися з висновками податкового органу щодо неправомірного включення позивачем у 2016 році до складу інших витрат сум сплаченого військового збору, орендної плати з фізичних осіб за землю комунальної власності, земельного податку з фізичних осіб, внаслідок чого відбулося заниження чистого оподаткованого доходу.

Також суди, проаналізувавши умови дистриб’юторського договору, укладеного між позивачем і товариством, та норми податкового законодавства, погодилися з висновками відповідача, що в покупця (платника ПДВ) при отриманні від продавця (платника ПДВ) винагороди в грошовій формі (бонуса) у зв’язку з досягненням відповідних показників (зокрема, здійснення закупівлі товарів необхідного обсягу в постачальника) виникли податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонуса).

Позивач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Спір вирішувала судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка частково задовольнила касаційну скаргу: скасувала два повідомлення-рішення, якими збільшено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, донараховано зобов'язання зі сплати військового збору та нараховано штрафні санкції.

Суд роз’яснив, що до витрат фізичної особи – підприємця, пов'язаних зі здійсненням ним господарської діяльності, на час виникнення спірних правовідносин (до 1  січня 2017 року) належали витрати на сплату орендної плати за землю державної та комунальної власності та/або земельного податку.

В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд залишив без змін, оскільки мотиваційні (бонусні) виплати, отримані за дистриб'юторським договором, належать до винагороди за надання маркетингових послуг, які є об'єктом оподаткування ПДВ в розумінні  п. 185.1 ст. 185 ПК України.

Постанова Верховного Суду у справі № 120/4866/18-а (адміністративне провадження № К/9901/20816/19).

Зупинення провадження можливе лише до вирішення іншої, а не тієї, яка переглядається, справи

У червні 2019 року місцевий суд частково задовольнив позов про стягнення з відповідачки грошових коштів як безпідставно отриманих.

Апеляційний суд у грудні 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що кошти позивач перераховував на рахунок відповідачки добровільно та без зазначення призначення платежу для ведення спільного бізнесу, придбання товару тощо, а тому ці кошти не є отриманими відповідачкою безпідставно в розумінні ст. 1212 ЦК України і такими, що підлягають поверненню.

У січні 2020 року місцевий суд задовольнив клопотання відповідачки про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у січні 2018 року, а саме арешту квартири та двох автомобілів, мотивувавши це тим, що апеляційний суд відмовив у задоволенні позову, а тому підстав для збереження заходів його забезпечення вже немає.

Апеляційний суд у липні 2020 року за заявою позивача зупинив провадження у справі про оскарження скасування забезпечення позову до розгляду Верховним Судом судових рішень по суті спору, вказавши, що підставою для такого скасування стала саме постанова апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, яка оскаржена до касаційної інстанції та дію якої ВС зупинив до закінчення розгляду справи касаційним судом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, застосувавши доктрину venire contra factumproprium (заборона суперечливої поведінки), та скасував ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі щодо скасування забезпечення позову, передав у цій частині справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, зробивши такі правові висновки.

Колегія суддів ВС указала, що апеляційний суд зупинив провадження у справі щодо скасування забезпечення позову на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, яка зобов’язує суд зупинити провадження у разі об’єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Проте тлумачення цього пункту свідчить, що зупинення провадження із посиланням на нього можливе до вирішення саме іншої справи. А можливість зупинення провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в разі оскарження судових рішень у тій самій справі, яка переглядається, виключається. Тому апеляційний суд зробив неправильний висновок про наявність підстав для зупинення провадження, і оскаржена ухвала апеляційного суду перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Постанова Верховного Суду від 4 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434св20).

Під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у засудженого (виправданого) не виникає права на суд присяжних

Особа, засуджена до покарання у виді довічного позбавлення волі, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали місцевого та апеляційного судів. Місцевий суд, ухвалу якого апеляційний суд залишив без зміни, відмовив у задоволенні клопотання засудженого про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень щодо нього.

У касаційній скарзі засуджений зазначив, зокрема, про те, що суд першої інстанції мав розглядати його заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами судом присяжних. Касаційний кримінальний суд у складі ВС залишив без задоволення касаційну скаргу.

Як зазначено в постанові ККС ВС, з огляду на приписи кримінального процесуального закону (ч. 3 ст. 31, ч. 2 ст. 383, ст. 384 КПК України) розгляд кримінального провадження судом присяжних проводиться за сукупності таких умов: 1) обвинувальний акт щодо особи передано на розгляд суду першої інстанції; 2) злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі; 3) під час підготовчого судового засідання обвинувачений заявив клопотання про розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

Для інших стадій судового провадження (перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими або виключними обставинами) можливості здійснення кримінального провадження судом присяжних процесуальним законом не передбачено.

Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину. Після набрання вироком законної сили особа, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, вже не має статусу обвинуваченого, натомість залежно від прийнятого судом рішення вважається виправданою або засудженою. Забезпечення додаткових гарантій для такої особи у виді перегляду вироку щодо неї за нововиявленими обставинами судом присяжних процесуальний закон не передбачає.

Вказане узгоджується з приписами ч. 10 ст. 31 КПК України, відповідно до яких перегляд судового рішення за виключними обставинами в суді першої інстанції здійснюється виключно колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. І хоча ця норма не визначає складу суду для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, однак з урахуванням подібності процедур провадження за нововиявленими та виключними обставинами, здійснення яких регулюється гл. 34 КПК України, на думку колегії суддів, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами також повинен здійснюватися виключно професійними суддями. Залучення присяжних до цієї процедури не сприятиме реалізації завдань кримінального провадження, адже мета, якої може бути досягнуто при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом присяжних, є явно неспіврозмірною з витраченими на такий розгляд процесуальними засобами.

Така позиція ВС відповідає висновку об’єднаної палати ККС ВС, викладеному в постанові від 4 листопада 2019 року у справі № 496/4533/17 (провадження № 51-9834кмо18).

За таких обставин, здійснивши судовий розгляд клопотання засудженого про поновлення процесуальних строків на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами без участі присяжних, місцевий суд не порушив вимог кримінального процесуального закону, оскільки процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає права засудженого (виправданого) на суд присяжних.

Постанова ККС ВС у справі № 320/2582/19 (провадження № 51-1524км21).

Про наявність в діях особи складу злочину розбій

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу особи, засудженої за крадіжку та розбій, у якій вона, зокрема, висловила незгоду з ухваленими щодо неї вироками судів першої і апеляційної інстанцій у частині визнання винуватості за епізодами розбійного нападу. На думку засудженого, матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження того, що він застосував або погрожував застосувати до потерпілої насильство, небезпечне для життя та здоров’я, тому його дії потребують перекваліфікації із ч. 2 ст. 187 (розбій) на ч. 2 ст. 186 (грабіж) КК України.

Колегія суддів ККС ВС не погодилася з цими доводами скаржника з огляду на таке.

З об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу.

При цьому форма висловлення погрози не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства, вона має місце й тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об’єктивно може розцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров’ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження склалося.

Потерпіла під час допиту в суді першої інстанції та при проведенні за її участю слідчого експерименту чітко і послідовно вказувала, що бачила в руці чоловіка ніж, коли той перебував у магазині і викрадав гроші, і вона тримала його за цю руку, щоб він не застосував до неї ножа.

Підстав сумніватися в показаннях потерпілої у судів попередніх інстанцій не було, оскільки ці показання були послідовними й узгоджувалися між собою та з обставинами, встановленими у кримінальному провадженні, з чим погодився і Верховний Суд.

Місцевий суд на підставі досліджених ним доказів установив, що чоловік, маючи при собі ножа, вичікуючи зручний час, коли в магазині не буде людей, зачинив за собою двері, зайшов до приміщення магазину, де перебувала продавець, і, тримаючи в руках ніж, таким чином демонструючи його потерпілій, що остання об’єктивно сприйняла як реальну загрозу, викрав гроші, належні власниці магазину.

Тому за вказаних установлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії особи за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно.

Факт відсутності вербального висловлювання з боку засудженого – погроз до потерпілої та незастосування до неї насильства, небезпечного для життя і здоров’я, не виключає в його діях складу інкримінованого йому злочину.

Постанова у справі № 706/882/19 (провадження № 51-444км21).


Горячие предложения

Bookeeper

295 грн. у місяць

Онлайн бухгалтерія

для ФОП і малого бізнесу

перші 30 днів безкоштовно!

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах