Парламент ухвалив закон про національну пам'ять

Наразі документ очікує підпису Президента.

21 серпня 2025 року Верховна Рада підтримала законопроєкт №13273 «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» 273-ма голосами «за».

Державна політика національної пам’яті Українського народу (далі – політика національної пам’яті) – напрям державної політики, спрямований на створення правових, організаційних, економічних умов і гарантій відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу, дослідження та популяризацію історії України.

Історична антиукраїнська пропаганда – поширення завідомо недостовірної інформації про історію України з метою публічної глорифікації або виправдання імперіалізму та тоталітаризму, відповідних політичних режимів, публічного заперечення злочинів проти Українського народу, впливу на суспільну думку в Україні чи інших державах для заперечення суб’єктності України та прав Українського народу, закріплених у Конституції України.

Закон містить визначення злочинів проти Українського народу – це  геноциди, масові вбивства, катування, депортації та інші злочини проти людяності, воєнні злочини, переслідування з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, інші злочини, вчинені проти Українського народу комуністичним та націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарними режимами, іншими політичними режимами, зокрема Голодомор 1932–1933 років, масові штучні голоди 1921–1923, 1946–1947 років, репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років, Голокост та нацистські переслідування, геноцид кримськотатарського народу, інші репресивні заходи російської імперської політики, а також злочини, вчинені державою-агресором.

Також закон містить визначення поняття «рашизму» як різновиду тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі- агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Політика національної пам’яті здійснюється за такими напрямами:

1) здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті про визначних осіб та події в історії Українського народу;

2) планування, організація та проведення комеморативних заходів;

3) встановлення та відзначення державних та інших свят, пам’ятних днів і дат;

4) забезпечення пошуку, ведення обліку, облаштування, забезпечення збереження та утримання місць поховання жертв злочинів проти Українського народу, жертв воєн, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема у Війні за Незалежність України;

5) популяризація історії України, у тому числі сприяння створенню інформаційного, культурного, освітнього і туристичного продуктів у сфері відновлення та збереження національної пам’яті;

6) організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі;

7) сприяння вивченню історії України у закладах освіти всіх рівнів;

8) сприяння зберіганню, накопиченню, реставрації та забезпеченню доступу до архівних документів, зокрема до архівної інформації репресивних органів;

9) організація записування та збереження усноісторичних свідчень;

10) організація міжнародного співробітництва у сфері національної пам’яті;

11) реабілітація та відновлення доброго імені жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років;

12) сприяння створенню музеїв, експозицій та історико-культурних заповідників;

13) реалізація інших напрямів, визначених законодавством України у сфері національної пам’яті.

Загальнонаціональними місцями пам’яті, відвідування яких у встановленому порядку включається до Державного Протоколу та Церемоніалу України, є:

1) Національний музей Голодомору-геноциду;

2) Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності;

3) Національне військове меморіальне кладовище;

4) Український національний пантеон;

5) Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр";

6) Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".