У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону про лобізм 20.02.2020

Проєкт Закону «Про державну реєстрацію суб'єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» №3059 надано для ознайомлення депутатам. Законопроєктом визначено, хто має право бути суб’єктом лобіювання, права та обов’язки суб’єктів лобіювання, механізми та інструменти їх діяльності. Запроваджується Електронний реєстр суб’єктів лобіювання, визначається об’єм інформації, який має надати особа, яка бажає бути зареєстрована як суб’єкт лобістської діяльності. Доступ до реєстру буде вільним та безкоштовним. // 20.02.2020

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, на сьогодні інститут лобізму існує майже в кожній цивілізованій країні світу, однак рівень деталізації законодавства в цій сфері в різних країнах дуже відрізняється. Прикладом та «еталоном» законодавчого врегулювання та контролю процедури лобізму у світі, на думку авторів проєкту, є законодавство США. Лобісти за кордоном працюють відкрито, діють в рамках законодавства, відкрито приймають безпосередню участь у процесі законотворчості та впливають на управлінські процеси.

Лобіювання (лобістська діяльність) – діяльність фізичної або юридичної особи, яка з моменту державної реєстрації  та за грошову винагороду, відповідно до умов укладеного договору про надання лобіювання, спрямована на виконання умов такого договору, а  також підготовка, планування, координація, дослідження, інша допоміжна робота, які в момент їх здійснення спрямовані на виконання умов договору про надання послуг з лобіювання.

Договір про надання послуг з лобіювання письмова угода, що вчиняється між суб’єктом лобіювання (виконавцем) і замовником (замовниками) послуг з лобіювання (клієнтом) з метою здійснення лобістського впливу на охоплених осіб від імені та в інтересах клієнта;

Суб’єктом лобіювання є будьяка фізична або юридична особа,а також особа, що здійснює лобіювання від імені такої особи та яка відповідає вимогам, визначеним Законом, зареєстрована у встановленому законодавством порядку і інформація про яку внесена до Електронного реєстру суб’єктів лобіювання, як наслідок, особа, яка є виконавцем договору про надання послуг з лобіювання.

Законопроєктом визначено коло осіб, на яких суб’єкт лобіювання, з метою виконання умов договору про надання послуг з лобіювання, має право здійснювати законний вплив (охоплені особи). До таких осіб, зокрема, відносяться Президент України, члени Кабінету Міністрів, народні депутати, депутати місцевих рад та інші.

Здійснення лобіювання гарантується:

  1. правом охоплених осіб взаємодіяти з суб’єктом лобіювання у порядку, визначеному законом;
  2. обов’язком суб’єкта лобіювання не втручатися у законну діяльність охопленої особи, здійснювати виключно законний вплив;
  3. обов’язком охопленої особи не втручатися у діяльність суб’єкта лобіювання;
  4. можливістю безперешкодного доступу суб’єкта лобіювання до приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування;
  5. відкритістю інформації про лобістську діяльність.

Лобістський вплив - будь-яке, усне або письмове повідомлення (в тому числі в електронній формі), адресоване від імені клієнта охопленій особі суб’єктом лобіювання щодо:

  • необхідності розробки, зміни або прийняття нормативно-правового акту, організаційно-розпорядчого акту;
  • запровадження та виконання державних програм, державної політики (зокрема щодо необхідності обговорення, присудження або управління державними контрактами, позиками, дотаціями, дозволами або ліцензіями);
  • призначення особи на посаду, призначення чи затвердження на яку здійснюється за рішенням Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Указом Президента України.

Лобістський вплив передбачає підготовку та розповсюдження пропозицій, інформаційно-аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень, участь у розробці проектів нормативно-правових актів, контакти суб’єкта лобіювання (телефонні розмови, надсилання поштою (електронною поштою) заяв, скарг та пропозицій, телеграфних, або факсимільних повідомлень, особистий прийом та за допомогою інших засобів зв’язку) під час представництва та захисту інтересів замовника послуг з лобіювання.

Лобістський вплив має бути законним та здійснюватися з дотриманням принципів професійної та моральної етики, антикорупційного законодавства.

Особа набуває статусу суб’єкту лобіювання з моменту внесення відомостей про неї до Електронного реєстру суб’єктів лобіювання. Держателем Електронного реєстру суб’єктів лобіювання є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням безперервного функціонування реєстру.  Ведення Реєстру здійснюється відповідно до вимог цього Закону та Положення про Електронний реєстр суб’єктів лобіювання, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства юстиції України.

Будь-яка особа може повідомити державного реєстратора про виявлення неподання, несвоєчасного подання або подання завідомо недостовірної інформації суб’єктом лобіювання до Реєстру.

У разі отримання повідомлення про виявлення неподання, несвоєчасного подання або подання завідомо недостовірної інформації суб’єктом лобіювання до Електронного реєстру суб’єктів лобіювання, державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня перевірити таку інформацію та, в разі неможливості її перевірки або виявлення порушень норм чинного законодавства, направити таке повідомлення для розгляду до правоохоронних органів та проінформувати суб’єкта лобіювання про направлення такого повідомлення.

Міністерство юстиції України щоквартально опубліковує зведену інформацію про виявлення неподання, несвоєчасного подання або подання завідомо недостовірної інформації суб’єктом лобіювання до Електронного реєстру суб’єктів лобіювання.

Будь-яка особа, яка свідомо не виправляє помилки щодо реєстрації протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення державного реєстратора про такі помилки або не дотримується будь-яких інших положень цього закону, підлягає кримінальній відповідальності.

Будь-яка організація, яка займається лобістською діяльністю, лобіст,  не має права на отримання державних коштів у вигляді премії, гранту або позики.

Будь-яка особа, яка зареєстрована як лобіст або на користь та за домовленістю з лобістом, не може робити будь-які подарунки або організовувати будь-які поїздки для будь-якої  охопленої особи, порушувати норми антикорупційного законодавства.

Будь-які фінансові операції, що пов’язані з лобіюванням, повинні здійснюватися у безготівковій формі та з обов’язковим внесенням інформації про них до Електронного реєстру суб’єктів декларування.

Суб’єкт лобіювання зобов’язаний оприлюднити кошторис, передбачений договором про надання послуг з лобіювання, а також річні витрати на лобіювання та пов’язані з лобіюванням за затвердженою у вигляді діапазонів за формою, передбаченою в Електронному реєстрі суб’єктів декларування.

Суб’єкти лобіювання зобов’язані оприлюднювати в Електронному реєстрі суб’єктів декларування свої доходи згідно щорічної податкової звітності.

Суб’єкти лобіювання втрачають права, передбачені цим Законом, з моменту внесення державним реєстратором запису про виключення такого суб’єкта лобіювання з Електронного реєстру суб’єктів лобіювання.

Підставами для внесення запису про припинення права на здійснення лобістської діяльності  можуть бути виключно:

  1. подання суб’єктом лобіювання заяви про припинення здійснення лобіювання;
  2. набрання законної сили обвинувального вироку суду стосовно суб’єкта лобіювання за вчинення умисного тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
  3. набрання законної сили обвинувального вироку суду стосовно суб’єкта лобіювання за вчинення злочину, скоєння якого є несумісним з лобістською діяльністю відповідно до вимог цього закону;
  4. визнання фізичної особи – суб’єкта лобіювання недієздатною або обмежено дієздатною;
  5. вступ фізичної особи – суб’єкта лобіювання на державну службу;
  6. невиконання суб’єктом лобіювання обов’язків, визначених цим Законом;
  7. смерть фізичної особи суб’єкта лобіювання, оголошення її померлою або безвісно відсутньою;
  8. припинення юридичної особи суб’єкта лобіювання;

Статтю 205-1 Кримінального Кодексу України пропонується викласти в новій редакції:

«Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, суб’єкта лобіювання

  1. Внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, суб’єкта лобіювання та договору про надання послуг з лобіювання завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості або неподання таких відомостей у строки, встановлені законом, для суб’єкта лобіювання -

караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

  1. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.».

Якщо Закон буде прийнято, він набере чинності з 1 січня 2021 року.

Хотите получать уведомление на ваш email, когда мы опубликуем новые статьи?

также следить за обновлениями сайта можно в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Горячие предложения

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах

© 2006–2020

ООО «Простобанк Консалтинг»

Код ЄДРПОУ: 35454764

Адрес и телефон «Простобанк Консалтинг»

Email: info@prostobank.com