Україна приєдналася до Сінгапурської Конвенції про медіацію - 14.08.2019

7 серпня 2019 року Міністр юстиції України, Павло Петренко, підписав Конвенцію ООН про міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації - Сінгапурську Конвенцію щодо медіації. Україна стала однією з 46 країн-підписантів, серед яких також США та Китай. Як зазначили в Міністерстві юстиції, реалізація договору сприятиме посиленню ролі медіації, як альтернативи арбітражу для вирішення міжнародних комерційних спорів, та загалом матиме позитивний вплив на розвиток міжнародної торгівлі. // 14.08.2019

Основною метою Конвенції є полегшення виконання домовленостей, досягнутих сторонами міжнародних комерційних спорів в результаті медіації. Механізм, запроваджений Сінгапурською Конвенцією щодо медіації дещо схожий на той, що передбачений Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Нью-Йоркська конвенція).

Дія Конвенції поширюється на угоди, що є результатом медіації, та укладені в письмовій формі сторонами для вирішення комерційного спору, який на момент її укладення, є міжнародним у тому, що:

  • (a) принаймні дві сторони мирової угоди ведуть бізнес в різних державах; або
  • (b) держави, в яких сторони мирової угоди ведуть свій бізнес, є відмінними від:
  •  (i) держави, в якій значна частина зобов'язань за мировою угодою виконується; або
  • (ii) держави, з якою предмет угоди найбільш тісно пов'язаний.

Конвенція не поширюється на мирові угоди:

  • (a) ухвалені для вирішення спору, що виникає внаслідок правочину, укладеного однією із сторін (споживачем) для особистих, сімейних або побутових цілей;
  • (b) що стосуються сімейного, спадкового або трудового законодавства.

Крім того, Конвенція не поширюється на:

  • (a) угоди про врегулювання спору:
  • (i) які були затверджені судом або укладені в ході провадження у суді; і
  • (ii) підлягають виконанню як рішення суду в державі такого суду;
  • (b) угоди про врегулювання спору, які були зафіксовані та підлягають виконанню як арбітражне рішення.

При цьому, вважається, що угода про врегулювання є "письмовою", якщо її вміст зафіксовано  у будь-якій формі. Вимозі про викладення угоди в письмовій формі відповідає електронний зв’язок, якщо інформація є доступною для подальшого використання.

"Медіація" означає процес, незалежно від виразу, що використовується або основи, на якій здійснюється процес, за допомогою якого сторони намагаються досягти мирного врегулювання спору за сприяння третьої особи чи осіб (“посередник”), у якої відсутні повноваження нав'язувати рішення сторонам суперечки.

Сторона, що ініціює виконання мирової угоду відповідно до цієї Конвенції надає компетентному органу сторони Конвенції, де вимагається надання допомоги:

  • (a) мирову угоду, підписану сторонами;
  • (b) докази, що мирова угода була наслідком медіації, наприклад:
  • (i) підпис посередника у мировій угоді;
  • (ii) документ, підписаний посередником із зазначенням того, що було проведено медіацію;
  • (iii) підтвердження установи, яка здійснювала управління посередництвом; або
  • (iv) будь-які інші докази, прийнятні для компетентного органу.

Компетентний орган Сторони Конвенції може відмовити у наданні допомоги на прохання тієї сторони, проти якої вимагається надання допомоги у виконанні угоди, лише якщо ця сторона надасть доказ того, що:

  • (a) сторона мирової угоди була недієздатніста;
  • (b) мирова угода:
  • (i) є недійсною, нікчемною або не може бути виконана за законом, якому її підпорядкували сторони, або за законом, який, не маючи іншої вказівки, застосовує компетентний орган сторони Конвенції;
  • (ii) не є обов'язковою або не є остаточною відповідно до її умов;

або

  • (iii) була згодом змінена;
  • (c) зобов'язання у мировій угоді:
  • (i) були виконані; або
  • (ii) не є зрозумілими;
  • (d) надання допомоги буде суперечити умовам мирової угоди;
  • (e) було серйозне порушення стандартів медіації посередником, без якого ця сторона не уклала б мирової угоди; або
  • (f) посередник не повідомив сторонам обставини, які викликають виправдані сумніви щодо його неупередженості чи незалежності, і таке нерозголошення мало такий вплив на сторону, без якого ця сторона не уклала б мирову угоду.

Компетентний орган Сторони Конвенції може також відмовити у наданні допомоги, якщо виявить що:

  • (a) надання допомоги буде суперечити державній політиці цієї Сторони; або
  • (b) предмет спору не може бути врегулюваний шляхом посередництва відповідно до законодавства цієї Сторони.

Якщо заяву або претензію, що стосуються мирової угоди, було передано до суду, арбітражного суду чи будь-якого іншого органу, який може вплинути на отримання допомоги відповідно до цієї Конвенції, компетентний орган сторони Конвенції, якщо вважатиме це належним, може відкласти рішення та на прохання сторони доручити іншій стороні надати відповідні гарантії.

Конвенція відкрита для підписання та набуде чинності через шість місяців після її ратифікації трьома державами.






Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!





Пошук юристів і держорганізацій по великих містах