Законопроєкт про реформу містобудування в Україні

Редакція сайту підготувала новий юридичний огляд на 22.12.2022

Нардепи двічі голосували за законопроект №5655 і щоразу документ зазнавав різкої критики, спричиняючи суперечки серед чиновників та резонанс у суспільстві

Депутати Верховної Ради у другому читанні проголосували за скандальний законопроект №5655 про реформування сфери містобудування. Ухвалення цього документа спричинило суперечки серед чиновників та неоднозначну реакцію суспільства. UBR.ua з'ясував, що не так із законопроектом на думку його супротивників, та чому натомість прихильники називають проект реформи "законом майбутнього".

Що передбачає законопроект №5655

13 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №5655 про реформування сфери містобудування. Як повідомив народний депутат від фракції "Голос" та заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк, за документ проголосували 228 депутатів.

Депутати зробили крок до посилення покарання за порушення будівельних законів

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, він передбачає:

• удосконалення питань щодо розробки проектної документації на будівництво та її експертизи;
• запровадження держреєстрації права виконання будівельних робіт з використанням реєстру буддіяльності держреєстраторами, нотаріусами. При цьому скасовується одержання дозвільної документації для набуття такого права;
• впровадження уповноважених осіб містоконтролю, які підлягають реєстрації та страхуванню. Замовник будівництва зможе самостійно обрати контролюючий орган;
• створення Містобудівної палати як консультативно-дорадчого органу при профільному міністерстві. Органи місцевого самоврядування отримають функції нагляду за самовільним будівництвом.

Чому спершу відправили на доопрацювання

Зазначимо, що парламентарі схвалили цей законопроект у першому читанні ще у липні 2021 року. Автори документа запропонували внести зміни до шести кодексів та 21 закону, які мали знизити корупційні ризики та підвищити публічність та прозорість у цій галузі, а також чітко визначити права, обов'язки та відповідальність учасників будівництва.

Однак 1 грудня законопроект було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Асоціація міст України, яку очолює столичний мер Віталій Кличко.

Що не сподобалося НАЗК та мерам

Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції дійшло висновку, що документ не вирішує вказаних в ньому проблем та не узгоджується з Антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки. У НАЗК звернули увагу, що документ не передбачає механізм усунення виявлених порушень, запровадження санкцій за порушення, а також чітко не визначає, яким чином порушення має бути усунено. З огляду на це у НАЗК запропонували народним депутатам внести зміни та надали відповідні зауваження та рекомендації.

Глави низки українських міст також закликали парламент доопрацювати законопроект. У зверненні до Ради від Асоціації міст України мери Києва, Львова, Хмельницького, Тернополя, Рівного, Вінниці, Житомира, Дніпра, Івано-Франківська, Миколаєва, Луцька, Черкас та інших міст України заявили, що нинішній варіант призведе до монополізації будівельного ринку, позбавить громадськість та місцеву владу можливості впливати на незаконні забудови, призведе до компенсації самовільним забудовникам витрат з місцевого бюджету, а також порушить права власників земельних ділянок.

"Законопроект створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок. А тим, хто зайде на нього, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без впливу держави або місцевого самоврядування", – йдеться у заяві Асоціації.

Мери висловили своє занепокоєння з приводу того, що контроль та нагляд місцевого самоврядування буде знищено шляхом заміни їх моніторингом, який включає лише спостереження за самовільним будівництвом.

"Хочуть уникнути відповідальності"

Зі свого боку ініціатор законопроекту, голова партії "Слуга Народу", голова комітету Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк заявила, що існує багато прикладів, коли місцева влада не реагувала на містобудівний безлад.

"Деякі мери виступають проти законопроекту через те, що реформа зобов'яже градоначальників відстежувати незаконні забудови на своїх територіях, організовувати їхні перевірки, демонтувати та нести за це відповідальність. Напередодні голосування команди мерів великих міст, що обросли хаотичною забудовою, надсилали народним депутатам СМС з вимогою не голосувати за цей законопроект", – розповіла Шуляк.

Депутат наголосила, що закон запровадить також тотальну цифровізацію всіх процесів у будівельній сфері.

"Це означає, що будувати можна лише за наявності всіх дозвільних документів, автоматично видавати єдину електронну систему, пов'язану з усіма необхідними реєстрами. Вона блокуватиме проекти з порушеннями законодавства", – пояснила глава "Слуги Народу".

На думку Шуляк, законопроект є "найголовнішою умовою старту повноцінного відновлення країни".

"Ми максимально усуваємо чиновників від процесу ухвалення рішень – електронна система автоматично видаватиме або блокуватиме дозволи на будівництво. Впроваджується індивідуальна відповідальність за кожне рішення у сфері містобудування, що забезпечується цифровим підписом кожного учасника процесу. А громадськість зможе контролювати забудову через публічний модуль електронної системи", – запевнила Шуляк.

Вона також додала, що містобудівний контроль діятиме за прикладом британської моделі, коли учасники будівельного ринку матимуть змогу обирати орган містобудівного контролю – представників органів місцевого самоврядування або представників приватних структур.

"Ми робимо це свідомо, оскільки будь-яка монополія – це прямий шлях до корупції", – констатувала голова партії.

Ініціативу Шуляк розкритикував народний депутат VIII скликання, екс-глава Комітету виборців України Олександр Черненко. На своїй сторінці у Facebook екс-депутат заявив, що лобіюванням цього закону голова партії "Слуга Народу" підставила президента Володимира Зеленського.

"У Верховній Раді було протягнуто скандальний закон №5655 про реформу містобудування. Як його встигли охрестити в народі "закон про містогвалтування", – написав Черненко.

Він також зазначив, що згідно з повідомленням руху "Чесно", "слуги" протягнули це рішення завдяки членам депутатської групи "Платформа за життя та мир" Нестору Шуфричу та Олександру Качному, а також іншим нардепам від колишньої партії ОПЗЖ.

"Глава "Слуги Народу" Олена Шуляк з першого дня активно топила за №5655, адже відомо, що вона має інтереси у будівельній сфері, тож пішла на колаборацію з ОПЗЖ", – заявив Черненко.

Екс-нардеп додав, що проти ухвалення цього закону виступили профільні асоціації місцевого самоврядування, мери українських міст, міжнародні партнери, громадські активісти. Черненко висловив сподівання, що президент України накладе вето на законопроект.

Петиція президенту набрала 25 тис. підписів

До речі, 12 грудня на сайті Офісу президента України було зареєстровано електронну петицію із закликом ветувати закон, "що дозволяє забудовникам без огляду на місцеве самоврядування та громадськість зводити будівлі як заманеться". Автор звернення Владислав Проценко впевнений, що законопроект №5655 призведе до хаотичної забудови міст та знищення історичних пам'яток великими забудовниками.

"Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудівної сфери та прискорення будівництв фактично розв'язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування", – пояснює Проценко.

Як зазначає екс-нардеп Черненко, петиція з вимогою накласти вето на законопроект №5655 за кілька годин набрала необхідні 25 тис. підписів, тож тепер президент має на неї відреагувати.

"Закон ухвалено та спрямовано на підпис президенту. Кажуть, що вчора (13 грудня – ред.) в ОП були неоднозначні емоції з приводу подальшої долі ухваленого закону. Виглядає так, що Олена Шуляк жорстко підставила Зеленського з ухваленням законопроекту. Якою б не була її логіка в розповідях президенту про необхідність закону, вона розбивається через повне неприйняття закону суспільством", – наголосив Черненко.

У розробці законопроекту брали участь фахівці ЄС та G7

Водночас віце-прем'єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков заявив, що законопроект №5655 "створить необхідні умови для цифровізації сфери будівництва та ефективного управління процесами відновлення". Він також додав, що для його розробки запросили представників країн Євросоюзу та "Великої сімки".

"Цифровізація спростить для учасників ринку процес моніторингу за перебігом будівництва об'єкта. До того ж в документі врахували всі зауваження Національного агентства з питань запобігання корупції в повному обсязі", – заявив Кубраков.

Заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб також підтримав цей законопроект.

"За два роки реформування одну з найкорумпованіших сфер в Україні – будівництво – поступово перетворюють на одну з найпрозоріших. А законопроект №5655, ухвалений Верховною Радою напередодні, є завершенням "складної та сміливої" реформи", – написав чиновник на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, ще два роки тому будівельний реєстр фізично перебував не в Україні та у приватних руках.

"Будь-які зміни до цього реєстру могли внести та регулярно вносили старим числом, могли запросто підмінити будь-який дозвіл або документ, що також робили регулярно, а в окремих полях реєстру навіть робилися нотатки недвозначного характеру", – розповів Вискуб.

Він також додав, що отримати документацію на об'єкт або хоча б дізнатися про наявність необхідних документів було нереально. Також важко було отримати дозвіл на початок будівництва або сертифікат про готовність об'єкту без хабара.

"Хазяям" цього "державного бізнесу" це приносило кілька мільярдів гривень на рік", – додав він.

"Реформаторський закон майбутнього"

За словами заступника міністра, за два роки будівельний реєстр став сучасною та безпечною ІТ-системою, він належить державі та доступний у формі відкритих даних, де можна побачити всі об'єкти та документи на них, зокрема на карті.

"Кожен дозвіл передбачає наявність QR-коду, який зокрема розміщується на будівельному майданчику для перевірки законності будівництва та необхідного пакету документів. Кожен документ від містобудівних умов, проекту до сертифікату є в єдиній системі та підписаний КЕП уповноваженої особи для запобігання підробкам або будь-яким маніпуляціям в подальшому. Більшість послуг вже надається онлайн, а частина – навіть автоматично без чиновника на підставі перевірки даних в інших реєстрах та кадастрах", – зазначив Вискуб.

Заступник міністра впевнений, що для завершення реформи та повної автоматизації всіх процесів та послуг не вистачало лише закону.

"Закон дуже сміливий та реформаторський. І там дійсно є норми, які передбачають передачу окремих повноважень від чиновників до бізнесу. Я впевнений, що за цим майбутнє", – наголосив Вискуб.

Чиновник також додав, що передача низки функцій від влади до авторизованого бізнесу з жорстким контролем та відповідальністю є ефективним інструментом для реформування застарілої, бюрократичної, корумпованої системи державного управління.