Прийнято за основу закон про медіа в Україні

Редакція сайту підготувала новий юридичний огляд на 01.09.2022

Прийнято за основу закон про медіа в Україні

30 серпня 2022 року прийнято за основу Закон України «Про медіа». В преамбулі до Закону зазначено, що він спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності у сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.

У Законі наведені основні терміни:

  • масова інформація – інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб;
  • медіаграмотність – навички та знання, які надають користувачам можливість ефективно і безпечно користуватися медіа-сервісами;
  • медіа (засіб масової інформації) – засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, яке періодично чи регулярно виходить в світ під редакційним контролем та постійною назвою в якості індивідуалізуючої ознаки;
  • аудіовізуальне медіа – медіа, що здійснює поширення інформації у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі за допомогою радіомовлення (лінійних аудіомедіа-сервісів), телевізійного мовлення (лінійних аудіовізуальних медіа-сервісів), нелінійних аудіомедіа-сервісів (аудіальних медіа-сервісів на замовлення), нелінійних аудіовізуальних медіа-сервісів (аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення);
  • друковане медіа – медіа, що здійснює поширення інформації у текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях, є однотипно оформленим, виходить в світ через певні проміжки часу упродовж року – по мірі настання відповідного періоду або накопичення матеріалу;
  • онлайн-медіа – медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа;

До сфери дії цього Закону не відноситься поширення масової інформації:

  1. фізичними особами, які не діють як медіа (не є суб’єктами у сфері медіа);
  2. фізичними особами – підприємцями або юридичними особами на власних вебсайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії цього Закону;
  3. у вигляді кореспонденції, яка надсилається визначеному колу користувачів, зокрема, з використанням електронних комунікацій, за виключенням розповсюдження масової інформації;
  4. у вигляді онлайн ігор в мережі Інтернет, крім випадків надання доступу до програм через онлайн ігри у тому числі шляхом інтеграції аудіовізуальних медіа-сервісів в інтерфейс (середовище) онлайн ігор;
  5. на вебсайтах державних органів, органів місцевого самоврядування, призначених для поширення інформації, передбаченої Законом України “Про доступ до публічної інформації”;
  6. в системах колективного прийому в порядку, передбаченому статтею 20 цього Закону;
  7. в технологічних електронних комунікаційних мережах та інших електронних комунікаційних мережах закритого типу та спеціального призначення, не розрахованих на масове приймання програм, зокрема, в системі, в якій обладнання для поширення та прийому інформації належить одному суб’єкту, та зміст інформації, що поширюється в таких мережах, безпосередньо стосується господарської діяльності такого суб’єкта і спрямований на працівників або інших осіб, пов’язаних з таким суб’єктом. Це виключення не поширюється на заклади ресторанного господарства, готелі або господарську діяльність щодо надання житлових приміщень для тимчасового проживання, а також на підприємства транспорту загального користування, за умови, що зазначені суб’єкти надають повний або частковий доступ до медіа-сервісів не здійснюючи при цьому добору та організації в пакети телеканалів та радіоканалів.

Дія цього Закону поширюється на суб’єктів у сфері медіа за наявності принаймні однієї з таких ознак:

  1. суб’єкт заснований в Україні, має місцезнаходження в Україні і редакційні рішення регулярно приймаються ним на території України;
  2. медіа-сервіси, які надає суб’єкт, повністю або переважно спрямовані на територію або аудиторію України.

Дія цього Закону поширюється на суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, які не відповідають зазначеним критеріям, за наявності принаймні однієї з таких ознак:

  1. головний офіс суб’єкта розташований в Україні, але редакційні рішення приймаються на території іншої країни, - за умови, що значна частина працівників, що забезпечують виробництво програм для надання аудіовізуального медіа-сервісу, працюють на території України;
  2. головний офіс суб’єкта розташований в іншій країні, але редакційні рішення приймаються на території Україні, - за умови, що значна частина працівників, що забезпечують виробництво програм для надання аудіовізуального медіа-сервісу, працюють на території України і при цьому, частка таких працівників на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, якщо там знаходиться головний офіс суб’єкта, не є значною;
  3. суб’єкти, які вперше розпочали свою діяльність на території і відповідно до законодавства України та які підтримують стабільні і тісні економічні зв’язки в Україні, якщо їх головний офіс розташований на території однієї країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, а редакційні рішення приймаються на території іншої країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, і у жодній із цих країн не працює значна частина працівників, що забезпечують виробництво програм для надання аудіовізуального медіа-сервісу.

Дія цього Закону поширюється на суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів та постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, які не відповідають зазначеним критеріям, за наявності принаймні однієї з таких ознак:

  1. користування радіочастотним спектром України;
  2. використання розташованої на території України станції програмування та доставки сигналу до супутникового ретранслятора;
  3. використання супутникових потужностей України.

На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати:

  1. заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, інформацію, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
  2. висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою;
  3. висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, фізичних вад, стану здоров’я або за іншою ознакою;
  4. пропаганду або заклики до тероризму та терористичних актів, інформацію, що виправдовує чи схвалює такі дії;
  5. фільми, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України “Про кінематографію”;
  6. порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей;
  7. пропаганду вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;
  8. пропаганду жорстокого поводження з тваринами;
  9. інструкції або поради щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
  10. інформацію, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях,  переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Особливості розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію радянських органів державної безпеки, регулюються Законом України «Про кінематографію»;
  11. інформацію, що містить символіку комуністичного або націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму з метою виправдання чи заперечення їх злочинного характеру, крім випадків, передбачених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;
  12. інформацію, що містить пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави - терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України “Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україні”;
  13. інформацію, що принижує або зневажає державну мову.

Мова у сфері аудіовізуальних медіа

Програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телемовників - ліцензіатів у кожному з проміжків часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00 мають становити:

  1. для телеканалів загальнонаціональної і регіональної категорій, - не менше 90 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин);
  2. для телеканалів місцевої категорії, - не менше 80 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин).

Програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсягу мовлення телемовників – реєстрантів у кожному з проміжків часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00 мають становити:

  1. для телеканалів, програми яких ретранслюються провайдерами аудіовізуальних сервісів на території виключно однієї області, - не менше 80 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин).
  2. для телеканалів, які не підпадають під дію пункту 1 частини другої цієї статті, - не менше 90 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин).

Радіомовники зобов’язані при здійсненні радіомовлення:

  1. забезпечувати частку пісень (музичних творів з текстом) державною мовою в обсязі не менше 40 відсотків загального обсягу пісень, поширених упродовж доби, а також не менше 40 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00;
  2. забезпечувати частку пісень державною мовою не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених упродовж доби, а також не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00, якщо умовами ліцензії відповідного радіомовника передбачено, що серед поширюваних ним музичних творів частка пісень офіційними мовами Європейського Союзу становить не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених упродовж доби, а також не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00;
  3. забезпечувати не менше 90 відсотків тижневого обсягу ведення програм, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (дикторами, ведучими радіопрограм) державною мовою.

Обсяг частки пісень державною мовою або іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначається в програмній концепції мовлення радіомовника.

Тижневий обсяг програм новин державною мовою телемовника або  радіомовника, який є ліцензіатом або реєстрантом, має становити не менше 90 відсотків загальної тривалості всіх програм новин, поширених таким мовником у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.