В Україні додатково захистять працівника від затримки зарплати

Законопроєкт прийнятий за основу.

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» (№9510) дозволить робітнику не працювати, якщо йому затримують зарплату більше, ніж на 15 днів, а у випадку банкрутства роботодавця заробітну плату компенсує держава.

У разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, працівник матиме право тимчасово припинити виконання роботи на весь період затримки, попередивши про свої дії роботодавця не пізніше ніж за два дні. В цьому разі працівник звільняється від обов'язку виконувати свої трудові обов'язки та має право у свій робочий час бути відсутнім на робочому місці.

При цьому роботодавець, отримавши від працівника попередження про припинення виконання своїх обов'язків, зобов'язаний видати розпорядчий документ щодо тимчасового припинення працівником роботи та вжити відповідних заходів щодо забезпечення виробничого процесу і недопущення створення загрози життю та здоров'ю людей, довкіллю, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.

Виконання працівником роботи поновлюється наступного дня після дня повного виконання роботодавцем своїх зобов'язань із виплати заробітної плати та інформування про це працівника або повідомлення працівником роботодавця про скасування тимчасового припинення роботи. Інформування/повідомлення здійснюються у письмовій формі, або з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв'язку.

У разі припинення працівником виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати роботодавець виплачує працівникові компенсацію у розмірі, визначеному колективним договором, колективною угодою, але з розрахунку не менше мінімальної заробітної плати пропорційно тривалості припинення працівником виконання роботи.

Тимчасове припинення працівником виконання роботи не може бути підставою для відсторонення працівника від роботи або притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У разі порушення строків виплати заробітної плати, передбачених статтею 24 Закону України «Про оплату праці», більш як на один місяць, роботодавець зобов'язаний інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Порядок такого інформування, перелік інформації та періодичність її подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, роботодавець зобов'язаний сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки Національного банку України у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Компенсація працівникам у випадку неплатоспроможності роботодавця

Компенсації підлягають всі суми доходів, належні працівникам відповідно до законодавства про працю. Право на компенсацію матимуть працівники (кредитори), вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Розмір компенсації не може перевищувати розміру трьох середньомісячних заробітних плат працівника (кредитора) за дванадцять місяців, що передують місяцю в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, при цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року.

Інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про суми нарахованої заробітної плати, яка враховується при визначенні розміру компенсації, надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальним органам у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Працівник для отримання компенсації у випадку неплатоспроможності роботодавця звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальних органів протягом трьох місяців після включення вимог до боржника до реєстру вимог кредиторів.

У разі пропуску з поважних причин цього строку його може бути продовжено центральним органом, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Порядок визначення розміру та виплати компенсації у випадку неплатоспроможності роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Компенсація сум доходів виплачується працівнику центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальними органами з правом регресної вимоги до боржника.

Інші суми грошових вимог працівника, що перевищують суму компенсації, виплачену центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальними органами, задовольняються в порядку черговості, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства для вимог щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута.

Кошти, спрямовані на виплату компенсації у випадку неплатоспроможності роботодавця, погашаються боржником у порядку, встановленому законодавством, що регулює провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника, для забезпечених кредиторів.