Запроваджено нову допомогу на дітей

Допомога виплачується дітям, позбавленим батьківського піклування.

Виплату запроваджено Постановою Кабінету Міністрів від 22 березня 2024 р. № 331 «Деякі питання провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціального захисту дітей, залишених без батьківського піклування».

Тимчасова допомога надається на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”, у розмірі 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину.

Право на призначення тимчасової допомоги має особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування та яка постійно проживає на території України (крім осіб, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, або які перебувають за кордоном).

Тимчасова допомога призначається на підставі наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування, на строк тимчасового влаштування дитини, зазначений у такому наказі, у разі:

• смерті або загибелі батьків або одного з батьків у разі, коли інший з батьків не виконує своїх обов’язків;
• невиконання батьками своїх обов’язків з причин перебування батьків або одного з батьків у разі, коли інший з батьків не виконує своїх обов’язків, на територіях, які з 24 лютого 2022 р. Перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції;
• перебування батьків або одного з батьків у разі, коли інший з батьків не виконує своїх обов’язків, у розшуку як зниклих безвісти за особливих обставин або визнання такими, що зникли безвісти за особливих обставин (відсутності свідоцтва про смерть батьків дитини);
• якщо батьки або один з батьків у разі, коли інший з батьків не виконує своїх обов’язків, є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора);
• позбавлення батьків або одного з батьків у разі, коли інший з батьків не виконує своїх обов’язків, особистої свободи (затримання, взяття у заручники) органами влади держави-агресора (її окупаційних адміністрацій та збройних формувань);
• тимчасового влаштування дитини, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування, у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.

У наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини обов’язково зазначається підстава, яка спричинила тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, та строк, на який влаштовується така дитина.

Заява про призначення тимчасової допомоги за наявності технічної можливості може бути  подана в органи соціального захисту населення в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Орган соціального захисту населення призначає тимчасову допомогу за заявою особи, до якої тимчасово влаштована дитина, до якої додаються:

• копія свідоцтва про народження дитини (за наявності) (у разі, коли відомості про народження відсутні в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян);
• копія наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини;
• медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку (у разі тимчасового влаштування дитини з інвалідністю).

Діти віком від 14 до 18 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, мають право звертатися за призначенням та продовженням допомоги особисто у разі, коли вони мають задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) інше, ніж в особи, до якої її тимчасово влаштовано.

Для підтвердження даних щодо заявника та тимчасово влаштованих дітей використовуються відомості з:

• Державного реєстру актів цивільного стану громадян - відомості про народження;
• відомчої інформаційної системи ДМС через єдину інформаційну систему МВС - відомості про адресу та дату поточного задекларованого (зареєстрованого) місця проживання, стать, дата та місце народження, серія та номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав паспорт.

Рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви. Таке рішення із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган соціального захисту населення видає або надсилає заявникові невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття відповідного рішення.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня отримання зазначеного повідомлення, місяцем звернення за призначенням допомоги вважається місяць прийняття або відправлення заяви.

Тимчасова допомога призначається з першого числа місяця подання заяви на період тимчасового влаштування дитини, але не більш як на шість місяців та не більше строку, визначеного в наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини.

Виплата тимчасової допомоги може бути продовжена у разі продовження строку тимчасового влаштування дитини за заявою отримувача такої допомоги, до якої додається копія наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини.

Кошти тимчасової допомоги використовуються для створення належних умов для утримання та виховання дитини.

Контроль за цільовим використанням коштів та за належними умовами утримання дитини здійснюється службою у справах дітей та територіальними органами Нацсоцслужби.

Тимчасова допомога, одержана на дитину, тимчасово влаштовану в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, є власністю такої дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні тимчасовою допомогою, отриманої на її утримання, відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Розмір тимчасової допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Тимчасова допомога призначається на кожну дитину.Розмір тимчасової допомоги автоматично перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення особи, до якої влаштовано дитину, до органу соціального захисту населення.

У разі зміни прожиткового мінімуму розмір тимчасової допомоги перераховується автоматично з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум, без додаткового звернення особи, до якої тимчасово влаштовано дитину.

Підставами для припинення виплати тимчасової допомоги є:

• завершення строку тимчасового влаштування дитини, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування, до сім’ї родичів, знайомих, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу, визначеного у наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини;
• припинення тимчасового влаштування дитини, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування, до сім’ї родичів, знайомих, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу у зв’язку з набуттям дитиною статусу сироти або позбавленої батьківського піклування; влаштуванням дитини до соціальних закладів (притулок для дітей; центр соціально-психологічної реабілітації дітей; центр соціальної підтримки дітей та сімей; будинок дитини, дитячий будинок-інтернат); влаштуванням дитини в заклад освіти на повне державне забезпечення;
• досягнення дитиною 18-річного віку;
• виїзд за кордон особи, до якої тимчасово влаштовано дитину, та (або) дитини більш як 14 календарних днів (крім випадків оздоровлення дитини, супроводження дитини під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, відрядження, лікування, реабілітація, що підтверджується документально);
• набуття або надання дитині повної цивільної дієздатності до досягнення нею 18-річного віку (реєстрація шлюбу, працевлаштування, запис матір’ю або батьком дитини);
• неналежні умови перебування дитини в сім’ї осіб, до яких її тимчасово влаштовано, та (або) нецільового використання коштів тимчасової допомоги;
• смерть дитини;
• смерть особи, до якої тимчасово влаштовано дитину.